Проблеми періодизації літературного процесу

22 Жовтня, 201211:33 pm

0


Проблеми періодизації літературного процесу

Перед теоретиками історії літератури часто постає питання, чому всі її спроби пояснити розвиток літератури залишаються безуспішними. Викликає зацікавлення також, якими методами і на яких підставах історики літератури розділяють і комбінують авторів і тексти, констатуючи існування таких сутностей, як періоди, школи, напрямки, течії та жанри.

Якщо погодитися, що літературний процес – це перехід літератури з одного якісного стану в інший, то періодизація літературного процесу повинна починатися з виділення адекватних одиниць що відповідали б якісному станові літератури.

Загальноприйнятими сьогодні вважаються поняття «художній метод» і «літературний напрям». Під художнім методом розуміють спосіб осягнення та відображення дійсності, притаманний письменникам певного історичного періоду. Літературний напрям – сукупність творів, у яких втілені принципи художнього методу. В межах літературного напряму виділяють течії, які є різновидами даного напряму, що відрізняються між собою певними художніми чи ідеологічними особливостями.

Проте не всі погоджуються, що ці поняття відповідають найбільшим одиницям поділу літературного процесу. По-перше, різні літературні напрями виділяються на основі дуже різних критеріїв, що унеможливлює їх співвіднесення По-друге, жоден напрям не охоплює всієї літератури відповідного періоду, завжди знаходяться письменники, твори, які виходять за його межі.

До того ж, література існувала ще до перших напрямів. Ці та інші закиди спонукають вчених шукати інші базові категорії для літературного процесу. Серед них: стиль епох (Д. Ліхачов), типи творчості (Л. Тимофеєв), стадії літератури, художні системи (І. Волков), системи літератури (Д. Ліхачов), типи художньо-літературної свідомості та типи літератур (Є. Черноіваненко) та ін.

Автоюрист оплата по результату москва. Цены на услуги автоюриста www.avtojurist.su.