Історія виникнення Християнства

Серпень 21st, 20137:39 am

0


Історія виникнення Християнства

Причини виникнення нової релігії. Повстання рабів, колоній і підкорених римлянами народів зазнавали поразок; імперія здавалась непереможною; Пригноблені втрачали на дію на те; що боротьба з гнобителями дасть їм визволення. Лише смерть звільняла раба І колона від непосильної праці, принижень і побоїв. Втрачали вони і віру в своїх старих богів, які не полегшували їхніх страждань.

2. Міф про Ісуса Христа. В І столітті виникли легенди, ніби в Палестині під виглядом людини жив бог; називали його Ісусом Христом. Розповідали, що римляни розіп’яли його на xpecтi, а він покірно зносив страждання. Після смерті Ісус нібито воскрес і піднявся на небо, пообіцявши незабаром повернутися І судити людей. Тих, хто на Землі терпляче зносив страждання і визнавав його богом, він обіцяв нагородити в «загробному житті». Цим людям забезпечено вічне блаженство в раю. Інші будуть засуджені на вічні муки «пеклі. Ці легенди виникли на основі стародавніх міфів про ОсірІса, про інших померлих і воскреслих богів і про суд у «загробному царстві».

Наприкінці І — в II столітті легенди ‘було записано. їх назвали «добрі вісті», по-грецькому Євангеліє. Різні Євангелії розповідають по-різному про Життя Ісуса. В них багато суперечли­вого і неймовірного.

Початок поширення християнства. Пригноблені охоче вірили втішливим для них розповідям, у яких було обіцяно нагородити їх за страждання І покарати їх мучителів. Люди,, які вірили легендам про Ісуса Христа, називали себе християнами, а свою, релігію християнством. Християнські проповідники ‘переходили з країни в країну, з міста в місто. Християнство почало поширюватись по всій Римській імперії. Спочатку християнами були бідняки і раби. Серед них були люди різних народностей — євреї, греки, римляни, єгиптяни, галли та багато інших.

Християн? визнавали тільки одного бога і відмовлялись поклонятись імператорам як богам. За це імператори переслідували їх. Християни створювали таємні громади. Члени громад допомагали один одному, влаштовували спільні обіди, разом молилися і слухали читання євангелій. Збиралися вони найчастіше в підземеллях та покинутих каменоломнях.

Вступ багатих людей до числа християн. Багаті люди бачили, що християнство їм дуже вигідне: християнство проповідувало терпіння і покірність і цим відвертало рабщ та бідняків від боротьби з рабовласниками. «Поганого раба християнство робить хорошим»,—писав один християнський проповідник. Крім того, життя в Римській імперії було неспокійне йнебезпечне. Під fsac повстань, заколотів у військах і вторгнень «варварів», люди часто втрачали не тільки майно, а й життя. Ні у кого н« було впевненості в завтрашньому дні — всі жили в постійній тривозі. Як і бідняки, багаті люди тішили себе надією на «вічне блаженство» після смерті.

Часті війни і розорення імперії вели до занепаду освіти й на­уки. Зменшилась кількість не тільки освічених, а й письменних людей. Це відкривало шлях для поширення серед населення релігійних вірувань.

Для купців, які їздили в різні міста, теж було вигідно прийняти християнство. Християни будь-якого міста гостинно приймали купців-християн і допомагали. їм у торгівлі.

Християнська церква. Багаті християни давали гроші на потреби громад. їх здебільшого обирали священиками — керівниками громад та епіскопами. Епіскоп означає «наглядач». Йому повинні були беззаперечно коритись християнські громади цілої області.

На кінець III століття християнство дуже поширилось у Римській імперії. Християни різних міст підтримували між собою зв’язки.