→  Червень 4, 2011

Свідомість і самосвідомість як результат еволюції світу і людини Після того, як ми з’ясували сутність, структуру й функції свідомості, перейдемо до аналізу основних причин і механізмів, які визначили її появу, розвиток і функціонування в контексті космічної та гео-біологічної еволюції. Уже з наведеного в попередньому  параграфі  випливає,  що сутність  свідомості неможливо зрозуміти виходячи з аналізу тільки […]

→  Червень 3, 2011

Основні чинники формування свідомості людини як Homo Sapiens Появу людини сучасного типу вчені відносять до часу, віддаленого од нас на 35 тис. років. Це був період, коли на зміну неандертальцям остаточно приходять кроманьйонці, зовнішній вигляд яких назагал подібний до нас з вами. Часова ж відстань між австралопітеками та кроманьйонцями – 4 млн. років – була […]

→  Червень 3, 2011

Мовно-символічна система як засіб вираження свідомості Якщо спілкування відбувалося з приводу знарядь праці (виготовлення, застосування і зберігання), або щодо їхнього призначення, то згодом – з приводу їх значення, цінності як засобу кодування соціального досвіду, духовно-культурного надбання загалом. Сукупність значень у знаряддях праці й предметах культури складає смисл, або вищу мету його існування, розпізнавання, осягнення якого […]

Свідоме й несвідоме у структурі духовно-активного освоєння реальності →  Червень 3, 2011

Свідоме й несвідоме у структурі духовно-активного освоєння реальності Структура буття світу включає в себе такий шар, як психіка, тобто приховані від безпосереднього сприйняття причину і спосіб існування вищих тварин і людини. Це сукупність реакцій цілісного  організму  на дію зовнішнього  середовища,  що відбуваються  як  функція  вищої нервової системи.  Слово „психіка” походить від давньогрецького, що означало живе, […]

→  Червень 2, 2011

Теорія пізнання як філософське вчення про способи, методи й можливості пізнання Теорія пізнання є однією з класичних філософських дисциплін, невід’ємним розділом філософії загалом. В межах цього розділу філософії ставляться і розв’язуються питання про загальні закономірності пізнання, можливості й межі людської здатності пізнавати світ, про підґрунтя отримання об’єктивних знань про дійсність. Крім того, тут йдеться про […]

→  Червень 2, 2011

Раціональні та позараціональні засоби пізнання й вираження істини Серед численних напрямів і підходів класичної теорії пізнання можна виокремити дві найзагальніші тенденції, які домінували в західній філософській думці впродовж кількох останніх століть і модифікації яких спостерігаємо в ній донині. Ці два напрями – раціоналізм та емпіризм. Раціоналізм у гносеології заснований на тому, що людське пізнання підпорядковане […]

→  Червень 2, 2011

Філософська інтерпретація основних напрямів формування систематизованого знання: науки про природу і науки про дух Поняття «наука» зазвичай асоціюється з природознавством. Упродовж кількох останніх століть утвердилось розуміння науки,   пов’язане   саме   з   природничими,   математичними, технічними науками. Щоправда, і до, і після наукової революції Нового часу існували різні форми знання, не кожна з яких була узгоджена з класичним […]

→  Червень 1, 2011

Еволюція предмета науки: від речовини і факту до символіки й інтерпретації Уявлення про реальність – фізичну, біологічну, соціальну – не просто змінювалося разом з розвитком відповідних наук у різні історичні епохи, а й значною мірою визначалося тим способом світобачення, методологічними підходами і світоглядними принципами, які панували в науці в той чи той період розвитку. Поширеним […]

→  Червень 1, 2011

Людиновимірність сучасної універсальної науково-світоглядної картини світу Картина—світу – це інтегральний масштабний підсумок отриманих у різних галузях пізнання знань про світ. Вона завжди прагне вирізнятися завершеністю, цілісністю, присутністю світоглядних висновків та узагальнень. Звичайно, вона є історично мінливою. Можна згадати античну космоцентричну картину світу чи, наприклад, середньовічну, релігійну геоцентричну і теоцентричну картину буття. Можна порівняти раціоналістичну, діяльнісну […]

→  Червень 1, 2011

Походження української мови На величезних просторах Європи, починаючи від Дніпра на сході й до середньої течії Дунаю в Середньоєвропейській низині й ріки Лаби (Ельби) на заході, від нижнього Дунаю на півдні й до Балтійського моря та поліських боліт на півночі, з III тисячоліття до нашої ери і по VI ст. нової ери (період, що охоплює […]