У середині XX століття склалися сучасні конфліктологічні вчення, коли різко збільшилася кількість міжнародних конфліктів та конфліктів всередині організацій. Характерною рисою сучасної конфліктології є наявність багатьох напрямків, а саме: –     психологічний напрямок; –     функціональний напрямок; –     загальна теорія конфліктів; – соціально-політична теорія конфліктів. Психологічний  напрямок  характеризується  як  дослідження внутрішнього механізму поведінки людей у складних (проблемних) ситуаціях. […]

Сучасні конфліктологічні вчення західноєвропейських та американських науковців – Частина 1 Теорія «позитивно-функціонального конфлікту» складалася під впливом робіт Льюіса Козера та Ральфа Дарендорфа. Льюіс Козер (1913) у 1956 році в книзі «Функції соціального конфлікту» зазна­чав, що конфлікт не є соціальною патологією, а навпаки – забезпе­чує стабільність соціальних систем. Не може бути соціальних груп без конфліктних відносин, […]

Історія розвитку людства з найдавніших часів до наших днів засвідчує, що конфлікти завжди були і будуть. Дослідження історії розвитку вчення про конфлікт є не тільки повчальним елементом для сучасників, але й несе функцію розкриття зміни уявлень окре­мих людей про сутність конфлікту. У первісних суспільствах джерелом конфліктів виступали кон­трастні явища людського буття: «життя» – «смерть», «табу» […]

1. Принципи журналістської діяльності. 2. Професійні принципи роботи з інформацією. 3. Умови журналістської діяльності. 4. Загальні функції журналістики. 5. Спеціальні функції журналістики. 6. Дієвість та ефективність журналістської діяльності. 7. Соціальна позиція журналіста. Поняття “принцип” інтерпретується науковцями як: 1) основне, вихідне положення, вчення; керівна ідея, головне правило діяльності; 2) внутрішнє переконання, погляд на речі, який визначає […]

Принципи та функції журналістської діяльності – Частина 1 Визначити функції журналістики – означає визначити ролі, які вона відіграє в суспільстві по відношенню до масової аудиторії. Різні етапи суспільного розвитку визначають і різні функції журналістики – це ніщо інше, ніж її призначення в суспільстві на даному історичному відрізку. Функції журналістики – це сукупність обов’язків і завдань, […]

1. Визначення терміну “журналістика”. 2. Співвідношення понять “журналістика” та “журналізм”. 3. Особливості професії журналіста. 4. Журналістика як система. 5. Система засобів масової інформації: сучасний стан і тенденції розвитку 6. Інфраструктура журналістики. Журналістика − одна з найцікавіших професій, жоден інший різновид людської діяльності не дає такої можливості для самореалізації. Широкі горизонти професійних зацікавлень розкриваються з основних […]

Журналістика як система – Частина 1 За даними “Етимологічного словника української мови” лексема “журналіст” запозичена з французької мови “journaliste” як суфіксальне похідне від journal у ХУІІІ ст. і вперше зафіксоване у роботі М.Ломоносова (“О должности журналистов”) (1754 р.). “Словник української мови” Б. Грінченка подає таке визначення: “журналіст − журналіст, літератор, пишучій в журналах”. Подібне тлумачення […]

Журналістика як система – Частина 1 Журналістика як система – Частина 2 Розширення системи ЗМІ є абсолютно природнім процесом, динаміка якого залежить від коефіцієнту інформаційно-технічного, наукового, економічного, й політичного розвитку суспільних відносин. Та розвиток нових структурних одиниць не має виключати вже існуючи, а навпаки доповнювати їх. Свого часу канадський професор Маршал Маклюен, вважав, що з […]

Перед тим, як приступити до з’ясування природи факту та його ролі у журналістському творі, необхідно торкнутись ширшого поняття, яким € спілкування. Це слово увійшло у щоденну журналістську і ширше соціальну практику. Дехто з дослідників схильний поряд із поняттям “інформація” вживати поняття “спілкування”, відносячи його до філософських категорій. Спілкування – це живий процес обміну інформацією. У […]

Факт і природа фактів у журналістиці – Частина 1 Факт (від лат., зроблене) означає, як відомо, дійсну подію; те, що реально відбулося. Під словом “факт” прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксований реальний; факт. У першому випадку доцільно говорити про реальний; факт, у другому – про факт відображений. Така двозначність слова призводить до […]