Особисті параметри рецептивної поетики – Частина 1 Говорячи про досвід вивчення літературного тексту, назву ще одну цікаву роботу цього плану, що належить Ф.Ваннеру. Вона також пов’язана з проблемою рецепції, але містить у собі абсолютно по-іншому поставлене завдання, сформульоване як “метод впливу на читача в романі Ф.М.Достоєвського “Брати Карамазови”. Ваннер аналізує будову і смисл роману як […]

Розмова, нарешті, підійшла до того етапу, коли, очевидно, варто підкоритися так званому “правилу висновку” і позначити риси визначеності термінологічно не прояснених сполучень типу “рецептивна теорія”, “рецептивний аналіз”, “рецептивна естетика”, “рецептивна поетика” тощо. Варто відразу сказати, що в закордонному літературознавчому лексиконі ці ідіоми фактично синонімовані, за винятком останньої, яка на Заході не фігурує зовсім (саме нею […]

Конфліктні ситуації та педагогічні конфлікти, причини їх виникнення Важливим складником культури педагогічного спілкування є вміння вирішувати педагогічні конфлікти, які неминуче виникають, коли є за­гострення протиріч, виявлення несумісних цілей та інтересів, зіткнен­ня яких викликає сильні хвилювання: ображення, гнів, стрес тощо. Кон­флікт (лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення на індивідуально-психоло­гічному або соціально-психологічному рівнях значущих, конкурентних або несумісних […]

Конфліктні ситуації та педагогічні конфлікти, причини їх виникнення – Частина 1 Якщо ж у студента під час засвоєння інформації немає внутрішнього діалогу (технологічна стратегія навчання), то він лише засвоює знання, «розжовані кимось». Одночасно ступінь суб’єктності в засвоєнні знань помітно знижується, адже все зводиться тільки до «залам’ятав-відтво-рив» (академічна стратегія навчання). Отже, конфліктна пізнавальна си­туація під час […]

Адекватне за обсягами, складом і структурою фінансування, цілеспрямова­ний та ефективний фінансовий менеджмент являють собою ключові умови до­сягнення належних результатів в освіті взагалі, вищій освіті особливо. Головне джерело фінансування вищої школи – державний бюджет, хоча в окремих країнах недержавні асигнування є значними. В Україні частка вищих навчальних закла­дів недержавної форми власності становить 22% (15% студентів). Враховуючи, […]

Успішне розв’язання завдань підготовки фахівців із вищою освітою, які стоять перед вищою школою, значною мірою залежить від виклада­чів, їхнього науково-творчого потенціалу, рівня загальної та психологіч­ної культури, педагогічної майстерності й професіоналізму. На викладача, згідно із Законом України «Про вищу освіту», покладаються складці, й відповідальні обов’язки: 1) Постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстер­ність і наукову кваліфікацію (для […]

Мукачево Це затишне містечко з багатою історією, в якому залишили культурний слід Київська Русь, Чехія, Угорщина, Польща та Австрія, розташоване в передгір’ях Карпат. Цікаве і саме місто та його околиці, де є термальні джерела, справжня чайна плантація, монастирі і замки трансільванських князів. Замок «Паланок» Укріплений масивними стінами, замок XVI ст. завжди був головною визначною пам’яткою […]

Мета педагогічного дослідження. Педагогічне дослідження спрямовується на пізнання чинників, які позначаються на ефективності навчально-виховного процесу в його педагогічному, психологічному, соціальному та економічному вимірах. Сутністю педагогічного дослідження є формулювання загальних прин­ципів у процесі розвитку думки від одиничного до загального через особливе. На етапі одиничного відкривається те чи інше явище; на етапі особливого воно аналізується через розгляд […]

Педагогічні дослідження у вищій школі – Частина 1 Педагогічні дослідження у вищій школі – Частина 2 У наукових дослідженнях кожний метод знаходить застосовування не відокрем­лено від інших методів. Успішність наукової діяльності значною мірою залежить від умілого поєднання методів дослідження, від ефективного доповнення одного методу іншим. Водночас окремі методи дослідження можна віднести до двох чи більше […]

Педагогічні дослідження у вищій школі – Частина 1 Найсуттєвіші і стійкі зв’язки між об’єктами відображають наукові зако­номірності і закони. У формі закономірності фіксується зв’язок між якісними властивостями об’єктів дослідження. Законами передають співвідношення між кількісними значеннями величин, що характеризують об’єкти досліджен­ня. Слід пам’ятати, що накопичення наукових знань у формі закономірностей і законів неодмінно пов’язане з втратою […]