Ідентичність постколоніальної особи й літератури →  Листопад 3, 2012

Ідентичність особи, тобто її самототожність, відчуття власного Я, одночасно детермінується різними чинниками, як-от місце народження і проживання, мова, етнічність, раса, громадянство, стать, вік, релігія, фах, сімейний стан тощо. Тому постструктуральні, постмодерні і пост-колоніальні теорії розглядають ідентичність як множинну і різнорідну, часто гібридну, коли мовна, етнічна й національно-культурна ідентичності не збігаються, а складно взаємодіють, переносячи конфлікти […]

Проблеми тематичної історіографії та класифікації →  Листопад 2, 2012

Тематологія – як порівняльне дослідження тем та ідей, образів і сюжетів, символів, міфів і архетипів – належить до найпопулярніших і найрозробленіших галузей. Літературознавці залюбки зіставляють різноманітні образи, топоси, мотиви, міфи. Водночас цей аспект порівняльного літературознавства є найбільш дискусійним. Дехто (наприклад, Поль Азар, Рене Веллек, частково Маріус-Франсуа Ґюйар) відмовляються вносити тематологію до списку дослідних проблем літературної […]

Архетипна та міфологічна критика →  Листопад 2, 2012

З міфом, ритуалом і фольклором літературу пов’язує не лише спільний родовід (походять вони з первісного синкретизму магічного обряду), а й архетипне – праобразне, глибоко поетичне і водночас священне за своєю сутністю – мислення, на якому засновано світовідчуття і світорозуміння людини давньої і сучасної. Й уснопоетичну, й оригінальну авторську творчість пронизують архетипні образи Світового дерева, Великої матері, […]

Між типологією і феноменологією →  Листопад 2, 2012

Низка тематологічних течій ставить за мету не так систематизацію та впорядкування, як інтерпретацію мистецьких явищ, дослідження їхньої цілісності й унікальності зображеного в них світу, спираючись не лише на досвід історичної тематології, а й на специфічну, переважно особистісну, більш чи менш інтуїтивну методику проникливого розуміння і тлумачення, використовуючи поняття «дух епохи», «поетичний світ», «творча особистість». Geistesgeschichte (нім. – […]

Традиційні сюжети та образи →  Листопад 2, 2012

Кожен митець мріє стати автором безсмертного образу, який би хвилював читачів і надихав письменників. Порівняльне літературознавство здавна досліджує історичні закономірності функціонування т.зв. вічних образів, які без перебільшення мають архетипний характер, зокрема структурні їх зміни, семантичні трансформації та еволюція культурних функцій, яких вони зазнають, перетинаючи «кордони» різних національних літератур, жанрів, стильових епох. Щоправда, варто відразу застерегти, що […]

Термінологічні проблеми тематології →  Листопад 2, 2012

У трактуванні споріднених понять літературної семантики, таких як «тема», «мотив», «лейтмотив», «образ», «ідея», у компаративістиці, як і в літературній теорії, немає одностайності. Розпочнімо з визначення, яке можна прийняти як вихідне (звісно, з дальшим його коригуванням): тема (грец. thema – основа) – це предмет зображення, який є незмінним, стійким, тобто повторюваним у творі чи низці творів, і тому виступає, так […]

Мотив – сюжет →  Листопад 2, 2012

Згідно з тематично-сюжетним трактуванням, що було започатковане у фольклористичній компаративістиці (Александр Веселовський, Владімір Пропп та ін.), мотивом уважається елементарний, неподільний складник міфо-казкової фабули (зображеної події), «найпростіша розповідна одиниця». Поєднання таких мотивів творить сюжет (фабулу, чи зображену подію, якщо дотримуватися термінології російських формалістів): «Сюжет» у трактуванні А.Веселовського – це історія чи зображена подія, що будується шляхом нарощування одного із членів […]

Наратологічні аспекти тематології →  Листопад 2, 2012

Усі семантичні елементи твору мають риторичну (наратологічну) природу, зокрема й зображений світ. Зображену подію, яку ми, прочитавши твір, можемо переказати, російські формалісти називали фабулою (лат. fabula – переказ), а спосіб її викладу – сюжетом (франц. sujet. – предмет): «…фабула – це сукупність мотивів у їхньому логічному причиново-часовому зв’язку, сюжет – це сукупність тих самих мотивів у тій послідовності і зв’язку, […]

Явище екстраполяції в тематології →  Листопад 2, 2012

В соціології екстраполяція означає поширення висновків, отриманих під час вивчення однієї частини якоїсь системи, на іншу частину тієї системи. Такі ж, хоча й не завжди свідомі, перенесення за аналогією відбуваються і в літературній компаративістиці, як, наприклад, типологічне (не генетико-контактне!) поширення категорії екзистенціалізму (як і багатьох інших понять) на літературні явища, що виникли задовго до цієї філософсько-літературної течії. […]

Комерціалізація і проблема якості вищої освіти →  Листопад 1, 2012

Економічна експлуатація великого суспільного та особистого попиту на вищу освіту має одним з негативних наслідків заробляння прибутку на попи­ті. У такому разі в освітній діяльності акценти зміщуються на мінімізацію ви­датків провайдера та максимізацію залучення користувачів освітніх послуг на платній основі, навіть не зважаючи на брак у закладі необхідних організа­ційних, кадрових, наукових, методичних, інформаційних й інших […]