Адміністративна та інші форми мотивації роботи працівників

24 Січня, 201612:51 pm

0


Адміністративна та інші форми мотивації роботи працівників

Специфіка економічної системи нашої країни впливає на пріоритетні способи стимулювання праці на підприємствах і визначає особливості системи стимулювання праці. Стимулювання праці розглядається саме в системному аспекті, тобто, враховуючи як матеріальні, так і нематеріальні стимули і їх взаємовплив, згідно реальними можливостями економіки.

Сьогодні можна перерахувати такі особливості системи стимулювання праці:

– Зниження значущості матеріальних грошових стимулів;

– Стабільність показників впливу нематеріальних стимулів.

Далі проаналізуємо кожну з представлених особливостей більш докладно.

Незначні підвищення заробітної плати не стануть значущим стимулом в зазначених умовах. До того ж будь прибавки до заробітної плати як стимул для підвищення продуктивності праці не здатні діяти більше трьох місяців. Додаткові виплати здатні принести більший ефект.

Сьогодні в країні підвищується значимість негрошових матеріальних стимулів. Для працівника найчастіше особливу значимість мають пільги з оплати освіти і виховання, надання службового житла та оплата витрат на його утримання, пільгове харчування та лікування та інші стимули, що дозволяють знизити реальні витрати працівників.

З точки вітчизняних експертів, методи нематеріального стимулювання праці є дещо застарілими. Вони є досить узагальненими і сформовані без урахування індивідуальних особливостей і потреб співробітників. Рідко застосовуються в ділові ігри, заходи з порівняльного аналізу якості роботи співробітників.

Повернемося до питання адміністративної мотивації. У сучасних умовах поточна світова економічна криза стимулював скорочення витрат багатьох підприємств, частково це вилилося в зниження бюджету заробітної плати і скорочення кадрів. Часто керівництво заздалегідь попереджало, що скорочення в першу чергу торкнеться співробітників з найбільш низькою продуктивністю праці.

В результаті більша частина працівників, які не бажають бути звільненими, підвищували свої трудові показники, таким чином, підвищуючи показники підприємства. Однак при цьому співробітники з найбільшим потенціалом деколи починали заздалегідь шукати місця роботи з більшою заробітною платою, кращими умовами праці. І після скорочення, незважаючи на те, що вони самі звільнень не піддалися, йшли з підприємства, знайшовши нове місце роботи.

Слід зазначити, що більша частина проблем належать до сфери матеріального стимулювання. Однак потенційно кожна із зазначених проблем може бути поступово вирішена, в тому числі, за рахунок нематеріальних стимулів, на основі зарубіжного досвіду. Так, наприклад, гнучкість оплати праці може бути підвищена за рахунок участі в прибутках, а також продуманого преміювання.

Системність все ж залишається обов’язковою: виключно нематеріальні стимули не зможуть сформувати достатній спектр мотивів і підтримувати високу продуктивність праці тривалий час.

Література:

Максим Башлаков, Дорошів Дмитро Валерійович. Підвищення ефективності системи стимулювання праці на підприємстві. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 349 с.