Активізація розумової і практичної діяльності під час проведення уроку

6 Травня, 20148:50 am

0


Активізація розумової і практичної діяльності під час проведення уроку

Всебічна підготовка, розробка чіткого, методично  продуманого, конкретного плану-конспекту, відповідне матеріально-технічне обладнання становлять передумову успішного проведення уроку. Але вирішує справу те, як учитель зуміє реалізувати намічений план, організувати і спрямувати діяльність учнів, тобто успіх уроку залежить насамперед від майстерності вчителя.

Ефективний, раціонально побудований урок передбачає активну пізнавальну діяльність учнів, розвиток їх творчості, навичок у застосуванні знань на практиці. Залучення учнів до свідомого, активного сприймання знань, мобілізація їх пізнавальних сил і здібностей, вольових і моральних якостей на виконання навчальних завдань – найнеобхідніші умови ефективності уроку.

А це досягається правильною організацією уроку, чіткою постановкою перед учнями навчального завдання; єдністю його освітніх і виховних цілей; правильним добором дидактичного матеріалу до кожної частини уроку; цілеспрямованістю і відповідністю методів і засобів навчально-виховній меті, змістові дидактичного матеріалу; умілим поєднанням колективних форм роботе з самостійною індивідуальною роботою кожного учня.

Активізація розумової і практичної діяльності учнів у процесі навчання забезпечується створенням відповідних зовнішніх і внутрішніх умов.

Зовнішні умови – це організація уроку, добір навчального матеріалу, відповідних методів і наочно-технічних засобів тощо. Результати дії зовнішніх умов великою мірою залежать від умов внутрішніх, тобто від того, на який психологічний грунт вони падають, як мобілізують у потрібному напрямі активність учнів.

Створення внутрішніх умов зв’язане з формуванням мотивів, які стимулюють навчальну діяльність учнів, В основі мотивів лежить вироблення пізнавальних інтересів, усвідомлення ролі і значення знань у житті, в суспільному виробництві, активізація уваги, пам’яті, мислення, волі, почуттів. Винятково важливу роль у стимулюванні навчального процесу відіграє органічний зв’язок інформації з контролем і самоконтролем, наявність зворотного зв’язку.

Продуктивність занять на уроці залежить і від того, наскільки вчитель раціонально розподіляє час між окремими етапами уроку, чергує різні види діяльності учнів, увесь час підтримує їх увагу, інтерес до роботи. При подачі нового матеріалу вчитель може використати на пояснення 25-30 хв., а решту часу – на самостійну роботу учнів, проведення досліду чи демонстрування окремих кадрів з кінофільму і т, д. Таке переключення діяльності учнів сприяє підтриманню їх уваги, активності.

Дуже важливо забезпечити високу продуктивність уроку, його інтенсивність. А це вимагає відповідного темпу його проведення. Досвідчені вчителі марно не витрачають ні одної хвилини уроку. Коли темп уроку високий, учні весь час перебувають у стані творчого напруження, тоді їм не залишається часу на заняття сторонніми справами.

Звичайно, досягти високого темпу, інтенсивності уроку можна не просто постановкою високих вимог, а вмілою організацією роботи, відповідною підготовкою і тренуванням учнів, виробленням у них певних навичок і умінь, вихованням організованості і дисципліни.

Учитель може успішно провести урок, якщо він правильно враховує вікові й індивідуальні особливості учнів, рівень їх підготовленості до виконання поставлених на уроці завдань.

Адже в початкових класах треба забезпечити наочність, конкретність викладу навчального матеріалу, часту зміну видів діяльності учнів, бо діти набувають знань, в основному, порядком безпосереднього сприймання дійсності, в них порівняно слабко розвинута культура мови, абстрактне мислення. Тут треба більше дбати про виховання вміння самостійно працювати, виконувати завдання. Тим часом у середніх і старших класах значно більша роль відводиться самостійній роботі учнів, їх спостереженням, умінню аналізувати виучувані факти і явища, робити висновки і узагальнення, застосовувати знання на практиці.

Педагогічна майстерність учителя полягає в умілому, оперативному керівництві навчальним процесом на уроці, в раціональному використанні намічених у плані форм і методів роботи. Тут знову-таки потрібний творчий підхід, а не механічне застосування того, що передбачено планом уроку.

Форми і методи навчальної роботи на уроці повинні стимулювати активну діяльність учнів, викликати в них інтерес, сприяти свідомому і активному опануванню знань, умінь, навичок. Чітка постановка завдань, включення в дидактичний матеріал яскравих, образних фактів, уміле використання особистого досвіду учнів, пов’язання навчання з життям, уміле застосування різних видів самостійної роботи учнів, наочних посібників, кінофільмів, телебачення, автоматизованих класів і т, д. – усе це має сприяти активізації уроку.

Далеко не другорядним у проведенні уроку є організація класу, підготовка до уроку робочих місць і всього необхідного.

Отже, проведення уроку складається з цілого ряду компонентів, серед них найважливішу, провідну роль відіграє вчитель – його науково-теоретична і методична озброєність, творчий підхід до заняття, педагогічний такт, тобто його педагогічна майстерність. А це результат не тільки відповідної підготовки, а й досвіду, що створюється систематичною творчою працею.

Відомості про автора: С. Ф. Збандуто