Анатомо – фізіологічні особливості кишечника у дітей

20 Листопада, 201111:49 am

0


Анатомо – фізіологічні особливості кишечника у дітей

Анатомо – фізіологічні особливості кишечника у дітей

Анатомо – фізіологічні особливості:

Тонкий кишечник

– ДПК у дітей раннього віку розташована на  рівні 1-го поперекового хребця і лише в 12 років займає таке положення як у дорослих;

– ДПК має кільцеподібну форму;

– сфінктерний апарат ДПК представлений бульбодуоденальним сфінктером, медіодуоденальним (Капанджі) та сфінктером Окснера (сфінктерний апарат відіграє важливу роль у створенні зниженого тиску в ДПК відносно вище та нижче розташованих відділів травного тракту);

– кровопостачання ДПК відбувається за рахунок загальнопечінкової та верхньої брижової артерій;

– межа розподілу брижової частини тонкої кишки на худу та клубову невиражена;

– баугінієва заслінка недорозвинена, що сприяє інвагінаціям, а також закиду мікробного вмісту сліпої кишки в клубову з розвитком запальних процесів її термінального відділу,

– слизова оболонка товстого кишечника має дуже багато ворсинок, які значно збільшують її поверхню і забезпечують надходження у кров і лімфу продуктів перетравлення білків, вуглеводів та інших речовин;

– ліберкюнові залози розвинені добре, брунерові залози – недостатньо;

– клітини Панета, що знаходяться на дні ліберкюнових залоз, у дітей зустрічаються як у тонкому, так і в товстому кишечнику;

– лімфоїдні елементи розкидані на протязі всього кишечника і тільки після 7-ми років формуються їх скопичення (Пейєрові бляшки);

– брижа у дітей відносно довга, що сприяє інвагінаціям, заворотам та грижам.

Товстий кишечник

– нисхідна частина товстої кишки довша за висхідну;

– оточина сигмовидної кишки відносно довга, що може бути причиною звичних закрепів у дітей;

– сліпа кишка у дітей має лійкоподібну форму, дуже рухлива, розташована нижче, ніж у дорослих;

– гаустри та стрічки недорозвинені;

– слизова оболонка не має циркулярних складок та ворсинок;

– слизова оболонка, підслизовий та м’язовий шари товстого кишечника утворюють півмісяцеві складки,

– червоподібний відросток часто розміщений атипово (ретроцекально, ретроренально, ретроперитонеально тощо), має форму лійки та широкий вхід;

– пряма кишка у дітей дошкільного віку розміщена вище, ніж у дорослих. Вона має недостатньо розвинений м’язовий шар та слабку фіксацію підслизового шару у дітей раннього віку, що створює умови для її випадіння.

Функції:

дуоденальний сік є сумішшю травних соків (шлунковий сік, секрет підшлункової залози, жовч, кишковий сік);

ферменти кишечника: ентерокіназа, лужна фосфатаза, ерепсин, поліпептидази, катепсини, фосфоліпаза, ліпаза, холінестераза,, сахароза, лактаза, амілаза;

– основні гормони кишечника: секретин, холецистокінін (панкреозимін), гастринінгібуючий поліпептид, вазоактивний інтестінальний поліпептид, мотилін (всього – 22);

– у тонкому кишечнику відбувається всмоктування складових частин білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, солей, води (переважно в худій та клубовій кишці);

– здатність до розщеплення рослинних білків (фітолітична активність) з’являється у віці 2-3-х місяців, тваринних білків (зоолітична активність) – з 5-6-ти місяців;

– у товстому кишечнику відбувається всмоктування води та мінеральних речовин;

– тривалість проходження їжі по шлунково – кишковому тракту в середньому складає 15 годин, з них проходження по тонкому кишечнику 7-8 годин, по товстому -4-12 годин.

Частота випорожнень: у новонароджених 5 – 7 разів на добу, до 6 місяців -2-3 рази, 1 рік – 1-2 рази, у старших дітей – від 1 разу в 2 дні до 2 разів на  добу. У перші дві доби життя у новонароджених виділяється меконій – густа, в’язка маса темно-оливкового кольору без запаху (тобто вміст кишечника накопичений у амніотрофному періоді – клітини кишечного епітелію, залишки навколоплідних вод, клітини шкіри, лануго, секрет кишечника та підшлункової залози). Після 3-го дня – перехідний стілець, з 5-ї доби – звичайні випорожнення. При вигодовуванні дитини материнським молоком кал золотисто-жовтого кольору, з кислуватим запахом, у вигляді густої сметани з білими грудочками жиру та  казеїну. У перші місяці життя у випорожненнях при швидкому пасажі часто спостерігається слиз, стілець зеленіє при стоянні на повітрі (окислення білірубіну). Чим повніше засвоюється молоко матері, тим менший об’єм стільця. При штучному вигодовуванні стілець більший за об’ємом, особливо при вживанні тваринного молока (через меншу ступінь засвоєння), блідо-жовтий, гомогенний, часто лужний.

Мікрофлора шлунково-кишкового тракту неоднорідна, відносно стабільна в різних відділах, з інтенсивно заселеними ділянками. Розрізняють мукоїдну (інтимно зв’язана зі слизовою оболонкою за допомогою специфічних антигенів) та порожнинну флору. Склад мікробіопенозу немовлят тісно пов’язаний із характером вигодовування.