Антропоцентричний характер аналізу точки зору в англомовному дискурсі

27 Листопада, 20115:31 am

0


Антропоцентричний характер аналізу точки зору в англомовному дискурсі

Антропоцентричний характер аналізу точки зору в англомовному дискурсі

Новітній рівень розвитку науки позначений зростанням інтересу провідних лінгвістів до студіювання мовленнєвої діяльності людини в усіх іпостасях її буття як основи вивчення мовної системи. Людина та її роль у процесі комунікації стають першоосновою досліджень низки вчених (Н. Д. Арутюнова, С. Г. Воркачов, Л. Я. Зятькова, В. І. Карасик, Ю. М. Караулов, О. С. Кубрякова, В. В. Наумов, М. М. Полюжин та ін.), які акцентують увагу на творчій діяльності особи, що, подаючи певну інформацію й виражаючи своє ставлення до неї, здійснює вибір необхідних мовних одиниць й організовує повідомлення відповідно до поставленої мети, розраховуючи на комунікативний ефект.

Як відомо, антропоцентризм є особливим методологічним принципом, згідно з яким людина розглядається як центр і найвища мета світобудови [Селіванова 2008: 38]. У нинішніх лінгвістичних дослідженнях він полягає у тому, що наукові об’єкти вивчаються переважно за їх роллю, призначенням і функцією у розвитку людської особистості з метою її подальшого вдосконалення в умовах взаємовідносин з навколишнім світом, який постійно змінюється і ускладнюється. При цьому людина стає головною фігурою та здійснює аналіз явищ, що розглядаються, визначаючи їх перспективу, вагомість і кінцеву мету, відображену в її мовній свідомості [Полюжин 1999:6]. Сучасному етапу розвитку мовознавства притаманне трансформування антропоцентричного принципу в екзистенціальний аспект розумово-мовленнєвої діяльності індивіда, оскільки концентрація уваги на людині з її системою уявлень, знань і цінностей дозволяє розуміти природну мову як явище когнітивного порядку, що використовується в комунікативних процесах [Валігура 2008: 176].

Таким чином, формування антропоцентричної парадигми призвело до «розвороту лінгвістичної проблематики в бік людини і її місця в культурі, оскільки в центрі уваги культури та культурної спадщини є мовна особистість у всій своїй багатогранності: Я-фізичне, Я-соціальне, Я-інтелектуальне, Я-емоційне, Я-мовленнєво-розумове» [Маслова 2008: 8].

У цьому контексті відзначимо, що вивчення точки зору мовця з ключових соціальних, політичних, релігійних та інших питань навколишнього світу, а також його вміння обґрунтовувати і доводити власну позицію є актуальним. Будучи антропоцентрично зумовленою особливостями мови, точка зору слугує відображенню складної картини навколишнього світу.

З одного боку, точка зору є частиною нашого повсякденного життя, коли вона пов’язана із вираженням життєвої позиції, з якою суб’єкт оцінює події, що відбуваються навколо нього; висловленням ставлення до когось-чогось. З іншого, – особливим науковим феноменом. У цьому розумінні точка зору розглядається у різних галузях гуманітарного знання.

Так, точка зору виступає важливою складовою процесу комунікації, оскільки визначає стратегії і тактики спілкування, моделі адресанта й адресата, кроки розгортання діалогу, впливає на регістр, тональність й атмосферу спілкування [Бацевич 2010 :157].

Також точка зору є складовою когнітивно – психологічних категорій, пов’язаних з мисленнєво – мовленнєвою діяльністю людини. У цьому баченні вона постає вузловим поняттям концептосфери людини, оскільки у ній поєднано суб’єкт, пізнавальну дію й об’єкт пізнання [Бацевич 2010: 156].

Точка зору входить і до групи соціальних категорій, які регулюють взаємодію людини і з іншою людиною (людьми чи соціумом). Як відомо, буття людини можливо лише за умови існування людства в цілому, оскільки більша частина людських дій та атрибутів реалізується завдяки сприйняттю й оцінці іншими. Більше того, потреба в самопрезентації, у подачі себе оточуючим і самій собі є однією із соціальних потреб людини (див.: [Наумов 2007: 59]).

Водночас важливі ціннісний, світоглядний, культурологічний та особистісний компоненти мовної особистості лежать в основі формулювання та презентації точки зору. Активна мовленнєво-розумова діяльність за нормами та еталонами тієї чи іншої етномовної культури, процес засвоєння законів соціальної психології народу та інші відносини між членами конкретного етнокультурного товариства відображаються у формуванні точки зору індивідуума. Лінгвокультурологічний аспект корелює з антропологічно-культурним чи етнолінгвістичним, оскільки етнолінгвістика прагне до того, аби виходячи з мови, дійти до людини, до її способу розуміння світу. Антропоцентричний характер аналізу точки зору, як і мови взагалі, подає «світ, бачений очима людини і зорієнтований на людину» (Є. Бартміньський). Окрім цього, точка зору віддзеркалює ідеологічні, вікові, тендерні та інші аспекти особистості, специфіку її світобачення та досвідну базу.

Узагальнюючи, зауважимо, що антропоцентрична сутність точки зору відображена у її визначенні як найзагальнішої когнітивно-психологічної  пресупозиції  людини,   яка  спирається   на   набуті перцептивний і когнітивний досвід, віру, переконання тощо й визначає світосприйняття, категоризацію, оцінку сукупності сприйнятих зовнішніх вражень і внутрішніх відчуттів, а також певною мірою сам процес перцепції [Бацевич 2010: 157].

Викладене дає підстави вважати, що точка зору належить світові людини і пов’язана з глобальними поняттями її буття – як віра, переконання, ставлення, думка, позиція та деякими іншими.

Література

1. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : Монографія / Флорій Сергійович Бацевич. – Львів : ПАЇС, 2010.– 336 с.
2. Валігура О. Фонетична інтерференція в англійському мовленні українських білінгвів : Монографія / О. Р. Валігура. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 288 с.
3. Маслова В. А. Современные направления в лингвистике : учеб. пособие / В. А. Маслова. – М. : Издательский центр «Академия», 2008. – 272 с.
4. Наумов В. В. Лингвистическая идентификация личности / Наумов Владимир Викторович. М. : КомКиига, 2007. -240 с.
5. Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійською словотворення : Монографія / Михайло Михайлович Полюжин. – Ужгород : Закарпаття, 1999. -240 с. 6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми: Підручник / Селіванова Олена Олександрівна . – Полтава : Довкілля-К, 2008. -712 с.

 

Алексієвець О.М.
Київський національний лінгвістичний університет