Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини (австрійського періоду) – Частина 3

Грудень 17th, 20101:59 pm

0


Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини (австрійського періоду) – Частина 3

Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини („австрійського” періоду) – Частина 1
Буковинська україномовна періодика доби Австро-Угорщини („австрійського” періоду) – Частина 2

Низку релігійно-політичних видань продовжує часопис „Народна Рада”, який виходив у Чернівцях протягом 1904 – 1909 рр. Газета мала чітко виражену програму „москвофільської” партії, проповідувала ідею єдиної імперії, заперечувала ідею національного руху, як і взагалі будь якого прогресивного поступу, в тому числі і соціалістичного спрямування. Часопис видавався язичієм. Важливо, що видання відстоювало інтереси буковинського селянства, подавало інформацію сільськогосподарського та економічного характеру.

Традиції названої газети продовжив часопис „Православная Русь”, що був органом громадсько-політичного товариства „москвофільського” спрямування „Народна Рада”. Тижневик висвітлював тогочасні суспільно-політичні та релігійні проблеми на Буковині, друкувався „язичієм”. Видання пропагувало ідею єдиного руського народу і мови, єдиної руської держави і єдиної релігії. Часто полемізувала з „народовськими” та іншими партійними і непартійними часописами. Тут публікувалися твори А.Кольцова, А.Чехова та ін.

Якісно новим періодичним органом був урядовий часопис „Хлібороб”, що виходив у Чернівцях протягом 1904 – 1912 рр. Видання було спеціалізованим і призначалося для висвітлення питань і проблем сільськогосподарського характеру. Також тут вміщувалася цінна науково-популярна інформація з галузі агрономії, економіки, юриспруденції. Часопис відображав урядові інтереси, які полягали у тому, щоби якомога повніше забезпечити необхідними знаннями селян для піднесення аграрної економіки краю. Також тут уміщувалися матеріали педагогічного та дидактичного характеру. Видавався трьома (німецькою, українською та румунською) мовами. Редактором української версії видання був С.Смаль-Стоцький.

Інший періодичний орган „Народне Богатство”, присвячений суспільно-економічній та сільськогосподарській діяльності виходив у Чернівцях у 1908 – 1910 роках. Ця газета була своєрідним продовженням „Вісника Союза руських хліборобських спілок…” і була позапартійною, на чому, власне, і наголошувалося. Разом з тим часопис відіграв помітну роль у пропагуванні заможності саме українців Буковини, що дотично сприяло і розвиткові українського культурного поступу. Крім того газета регулярно анонсувала нові періодичні видання та книги. Тут уміщувалися твори Ю.Федьковича, І.Франка, Д.Мордовця, С.Руданського, М.Конопніцької, Л.Толстого, А.Чехова та ін.

Середина першого десятиліття ХХ століття стала певним переломним етапом у медійному житті Буковини, оскільки саме 1905 року у Чернівцях почав виходити науково-популярно-розважальний часопис „Народна Бібліотека”. Своєю метою видання ставило всебічний розвиток буковинського селянства шляхом ознайомлення його з найновішими цивілізаційними досягненнями, художньою літературою, світовими новинами, а також творами морально-дидактичного характеру. Однак часопис виходив всього неповних пів року.

Низку партійних видань доповнює газета „Народна Воля”, яка була органом Української радикальної партії і виходила з 1905 по 1909 рік. Цей часопис пропагував ідеї українського радикалізму, часто полемізував на ідейному ґрунті з іншими партійними органами. Подекуди вміщував літературні твори агітаційного характеру.

Іншим часописом радикального характеру була газета „Народна справа”, що виходила у Чернівцях у 1907, 1908 роках. Тут висвітлювалися національно-політичні, культурно-економічні та освітні проблеми українців Буковини. Крім того, часто вміщувалися повідомлення із суспільно-політичного життя „російської” України. Подекуди вміщувалися літературно-критичні матеріали.

Серію часописів радикального спрямування доповнює тижневик „Громадянин”, що виходив у Чернівцях протягом 1909 – 1911 рр. Газета була партійним органом УРП. На сторінках видання містилося багато різнопланових матеріалів, що свідчить про високий якісний рівень редакції. Крім публікацій політичного агітаційно-пропагандистського характеру, тут друкувалися статті на економічну та культурно-просвітницьку тематику. Багато шпальтового місця відводилося матеріалам про українську історію, державних, громадсько-політичних та культурних діячів.

Традиції, започатковані редакцією „Буковини” продовжив часопис „Руська Рада”, що виходив з 1906 по 1910 рік. Юридично цей часопис декларувався як літературний додаток до „Буковини”, однак фактично це була окрема суспільно-політична газета, яка виконувала свої функції. Таким чином українська інтелігенція краю досягнула певної мети – збільшити кількість „народовських” видань, а також під „маркою” літературно-розважального додатка ширити свої суспільно-політичні ідеї.

Низку періодичних видань соціалістичного спрямування продовжив часопис соціал-демократичної партії „Земля і Воля”, що виходив у різні роки (1906 – 1912, 1919 – 1920, 1922 – 1924) і з різною періодичністю у Чернівцях, а згодом – у Львові. На початках своєї діяльності газета була розрахована переважно на сільське населення краю. Згодом часопис став виразником інтересів українського „пролетаріату”, що свідчить про чітку соціалістичну спрямованість газети. Піднімалися питання економічного, соціального, культурного та національного становища українців Буковини і Галичини. Пропагувалися соціалістичні ідеї у цілій низці різнопланових матеріалів.

Ідеї соціал-демократичної партії також підтримував заснований у січні 1907 року місячник „Боротьба”. Однак видання не проіснувало довго (вийшло всього три числа) через причини недостатнього і невчасного фінансування. Низку соціал-демократичних та націонал-патріотичних періодичних органів, які виходили в Чернівцях можна доповнити ще кількома виданнями („Виборець” 1907; „Вісти з Січи” 1907; „Грім” 1907-1908; ). Однак ці часописи помітної ролі у розвиткові преси на Буковині не відіграли.

Певним чином дублюючи назву попереднього часопису 1908 року в С.Глибока починає видаватися газета „Борба”, яка є органом Української соціал-демократичної партії. З 1909 року це видання стає чернівецьким. Часопис був у відвертій опозиції до радикальної та націонал-демократичних партій і пропагував ідеї соціалізму. У підзаголовку було використане гасло „Робітники усіх країв єднайтеся!”. Загалом газета висвітлювала суспільно-економічно-політичні новини. Зачіпала тему еміграції. Зрідка тут публікувалися літературні твори. Крім того, ця газета мала також і додаток „Слово правди” (1909-1910 рр.), який був присвячений проблемам австрійського селянства. Пропагувалися ідеї об’єднання у спілки всіх робітників Австро-Угорщини. Зазначений часопис мав і свій додаток „Зелізничник”, фаховий орган українських залізничників, що виходив протягом 1910 – 1913 рр. Спочатку газета виходила у Чернівцях як додаток до „Борби”, згодом – як додаток до польського „Kolejarza” у Львові. Висвітлювалися політичні, економічні соціальні та культурні проблеми робітників, пропагувалися соціалістичні ідеї.

Новиною Буковинських мас-медіа початку ХХ століття стало видання першого в краї спеціалізованого дяківського часопису „Ранок”, що виходив у Мареничах, а потім у Чернівцях протягом 1909 – 1911 рр. Газета висвітлювала проблеми дяківського стану, а крім того, жваво реагувала на суспільно-громадські і політичні події краю, діяльність політичних партій, громадських товариств. Зрідка полемізувала з іншими періодичними виданнями.

Своєрідною альтернативою „Ранкові” була газета „Дяковски Відомости”, що виходила в Мигові, Лукавцях та Чернівцях протягом 1910 – 1911 рр. Газета була органом русько-православних „півців” на Буковині. Загалом програма часопису нічим не відрізнялася від програмних засад „Ранку”: друкувалися матеріали на суспільно-політичні та морально-етичні теми. Однак принциповим розходженням були політичні орієнтації, відповідно – „народовська” та „москвофільська”.

Часопис „Народний Голос”, виходив у Чернівцях протягом 1909 – 1915 рр. мав чітко виражений „народовський” характер. Ця суспільно-політична газета була розрахована передусім на українських селян краю, висвітлення їх проблем та відстоювання їх інтересів. Публікувалися матеріали політичного, економічного, юридичного та сільськогосподарського характеру. Крім того, на шпальтах часопису представлено потужний культурно-просвітницький пласт матеріалів. Друкувалися нариси про визначних діячів української історії, політики та культури. Також уміщувалася інформація, що стосується шкільництва, освіти.

Одним із останніх „москвофільських” часописів Буковини була газета „Русская Правда”, що виходила в Чернівцях протягом 1910 – 1913 рр. Видання, в руслі „москвофільських” ідей другої половини ХІХ століття, активно пропагувало ідею єдиного народу в рамках однієї держави і єдиної релігії. Багато статей присвячені національним, культурно-політичним та ідеологічним проблемам на Буковині. Також на шпальтах газети у вміщувалися матеріали, присвячені політичній, економічній, соціальній та ін. темам. Крім зазначеного, видання мало і свій місячний додаток „Вbра и Церковь”, що виходив протягом 1912-1913 рр. і був присвячений виключно православній проблематиці: проповідування православного світогляду серед буковинців, а також засадничі принципи вчення православної віри.

Низку просвітянських часописів доповнює місячник „Читальня”, що виходив протягом 1911 – 1914 рр. Фактично це був відновлений журнал „Ластівка”, що виходив потягом 1894 – 1896 років. Це був часопис розрахований, перш за все, на широкі верстви населення, оскільки тут друкувалися т. зв. „програмні” твори українських письменників, статті на культурну та історичну тематику, а також пізнавальні статті з різних галузей. Нерідко вміщувалися матеріали, присвячені сільському господарству, також публікувалися поради селянам щодо ведення господарства, особистої гігієни. Анонсувалися нові твори і книги.

Певне пожвавлення національно-культурно-політичного життя українців Буковини почалося з виданням суспільно-політичної газети „Нова Буковина”, що виходила у Чернівцях протягом 1912 – 1915 рр. Часопис пропагував націонал-демократичні ідеї і, фактично, був на Буковині органом Української націонал-демократичної партії. Однак політична діяльність партії, і, як наслідок, газети ішла в руслі політики Австрійської конституції й ідеології Габсбургів, що не раз засвідчувалося на шпальтах газети. Варто відзначити, що часопис був надто лояльним до австрійської монархії. Багато матеріалів присвячені культурному і суспільно-політичному життю України (Харків, Київ, Кубань).

Альтернативою „Новій Буковині” став тижневик „Україна”, що був органом Української демократичної партії і виходив протягом 1912 – 1914 років. Газета була заснована з ініціативи С.Смаль-Стоцького і декларувала опозиційну політику майже до всіх тодішніх українських суспільно-політичних видань Буковини. На сторінках видання різко критикувалися гнучка позиція українських послів (О.Попович, М.Василько та ін.) і періодичних видань („Нова Буковина”, „Народний Голос”, „Борба” та ін.) щодо австрійської монархічної політики, відстоювалися інтереси українців Австро-Угорщини. Пропагувалися ідеї самостійності і соборності України. Часто публікувалися твори українських письменників, науково-популярні статті з різних галузей науки.

Своєрідною „реплікою” на політичну лінію „України” став тижневик „Православна Буковина”, що був заснований народовцями. Часопис підтримував політичну діяльність буковинських послів О.Поповича, М.Василька та ін. Виявляв лояльні позиції щодо політики австрійської монархії. Різко виступав проти діяльності С.Смаль-Стоцького, Т.Галіпа та ін. Часопис не відіграв помітної ролі у суспільно-політичному житті краю, оскільки виходив всього два місяці.

Своєрідним завершенням „австрійського” періоду в історії буковинської української періодики був тижневик „Народная Воля”, що продовжив традиції „Православної Русі” і „Русской Правди”. Часопис мав чітко виражений релігійний характер. Було зроблено спробу реанімувати „москвофільські” ідеї. Однак газета виходила всього кілька місяців, а крім того, часто конфісковувалася владою, тому якоїсь ролі у розвитку буковинської преси не відіграла.

Таким чином хронологічними рамками першого (т. зв. „австрійського”) періоду історії буковинської преси умовно можна вважати відрізок з 1871 року по 1915 рік.