→  Липень 11, 2011

Терпандр (друга половина VII ст. до н. е.) Великим поштовхом до розвитку мелосу був винахід лесбоського музиканта Терпандра, який майже все життя прожив у Спарті. Він збільшив кількість струн у лірі з чотирьох до семи, що привело до появи повної гами тонів. Спарта стала колискою мелічної поезії. Тут з’являються мелодії на честь богів, які називалися […]

Монодичний мелос →  Липень 11, 2011

Монодичний мелос Порівняно з елегією і ямбом літературна мелічна лірика розробила значно меншу кількість тем. Зі зростанням свідомості окремої особистості збільшується зацікавлення власними почуттями. Мелос стає засобом для виявлення суб’єктивних почуттів, по суті поет сам є носієм тих емоцій, які він відтворює. Тому в більшості мелічних поетів на другий план відступають соціально-політичні й громадянські проблеми […]

→  Липень 11, 2011

Алкей (кінець VII — початок VI ст. до н. е.) Рідне місто Алкея Мітілена пройшло характерний для тих часів шлях боротьби демосу з аристократією, а сам поет повторив долю Феогніда. Боротьба з тиранією на боці аристократії закінчилася для Алкея вигнанням, під час якого він став воїном-найманцем, брав участь у боях у Фракії та Єгипті. Після […]

→  Липень 10, 2011

Сапфо (кінець VII — перша половина VI ст. до н. е.) На місцевому наріччі Сапфо називали Псапфою. Сучасниця Алкея, вона стала першою у світі геніальною поетесою. Народилася Сапфо в сім’ї мітіленського аристократа Скомона на острові Лесбос. Вийшла заміж за вельможу Керколая, від якого народила дочку Клеїду, котру дуже любила і присвятила їй низку віршів. На […]

→  Липень 10, 2011

Анакреонт (бл. 570 — бл. 480 pp. до н. е.) Уродженець міста Теоса (Мала Азія), Анакреонт багато разів міняв місце проживання. Після завоювання персами Теоси переїхав до міста Абдери (у Фракії), довгий час жив при дворі самоського тирана Полікрата, який зробив свій палац центром науки й мистецтва. Саме тут розквітнув поетичний талант Анакреонта, він став […]

Публій Овідій Назон – «Любовні елегії» →  Липень 9, 2011

Публій Овідій Назон – «Любовні елегії» «Любовні елегії». Приводом до написання трьох книг (49 віршів) Овідієвих любовних елегій стало пристрасне кохання поета до заміжньої жінки, яка з’являється у його віршах під псевдонімом Корінни. Аби ніхто не міг його розкрити, поет її образ майже не індивідуалізує. Проте пристрасть Овідія не була такою глибокою, як він про […]

Публій Овідій Назон – «Ліки від кохання» →  Липень 9, 2011

«Ліки від кохання». Досить уразлива критика «Науки кохання» спонукала Овідія створити другу, також напівжартівливу поему — «Ліки від кохання» (814 рядків). Перелічуючи «ліки», що можуть допомогти забути пристрасть і захоплення черговою красунею, поет, зокрема, радить позбутися лінощів, апатичної бездіяльності. Як і в попередній поемі, він шукає аналогій у міфах. Наприклад, Егіст закохується в Клітемнестру через […]

→  Липень 5, 2011

Мелічна лірика (Мелос) Наступним кроком у розвитку елліністичної поезії була мелічна, тобто власне лірика. Платон, філософ кінця V — першої половини IV ст. до н. е., дав досить точне визначення мелосу: «мелос складається з трьох частин: слова, гармонії та ритму», тобто поєднує у собі слово, музику і танок. Поет не лише писав ліричний вірш, але […]

→  Липень 4, 2011

Гіппонакт (друга половина VI ст. до н. е.) Про життя цього поета відомо також дуже мало. Він був вигнаний тираном з рідного міста Ефес (Мала Азія), можливо, причиною були дуже гострі, нестримані й грубуваті ямби, з якими він міг виступати проти правителів. Проте мотивів страждання у зв’язку з розлученням із батьківщиною у нього немає. Усе […]

→  Липень 4, 2011

Семонід (VII ст. до н. е.) Семонід був молодшим сучасником Архілоха. Родом з острова Самое, він дотримувався демократичних поглядів. Коли владу на острові захопили аристократи, Семонід зібрав групу самос-ців і відплив на острів Аморгос (Кіклади), де заснував колонію і прожив усе життя. Він писав елегії і ямби, до нас дійшли лише уривки ямбічних творів. Більшість […]