До питання про причини антибільшовицьких виступів робітничих і військових мас у Росії (кінець 1920 -початок 1921 pp.)

24 Травня, 20119:12 pm

0


До питання про причини антибільшовицьких виступів робітничих і військових мас у Росії

(кінець 1920 -початок 1921 pp.)

Здавалось, що із закінченням громадянської війни повинні були закінчитись і страждання трудового народу, який власне не тільки привів в жовтні 1917 р. більшовиків до влади, але й доклав значних зусиль для збереження цієї влади в роки громадянської війни. І в це вірили всі ті, хто воював на боці Радянської влади. Однак більшовицький режим, озброєний програмою будівництва соціалізму, і в думці не допускав здійснення кроків назад від завойованих ним позицій. Тобто політика „воєнного комунізму” вважалась дуже вдалою для швидкого переходу від капіталістичних відносин до соціалістичних. Проте такий підхід не влаштовував робітників, селян і червоноармійців. Тому вже в другій половині 1920 р. розгораються масові виступи селянських мас Росії, України і Білорусії проти політики більшовиків.
Що стосується робітничого класу, то він сприймав політику останніх у першу чергу через призму продовольчого забезпечення. Загальна економічна криза відбилася й на матеріальному становищі робітників. Спостерігається скорочення продовольчих пайків для них. Відсутність пального привела до закриття багатьох фабрик і заводів. Лише в Петрограді на початку 1921 р. за рішенням Петроградської Ради з цієї причини було закрито 93 підприємства. Тобто на вулицю було викинуто десятки тисяч робітників, які також опинилися перед голодною смертю. В самостійних заходах у боротьбі за виживання робітники також були обмежені. Зокрема, та ж сама Петроградська рада видає в даних умовах наказ про арешт і покарання для тих, хто виїжджає з міста з метою обміну особистих речей на продукти. Отже „кран, котрим випускалася пара із котла”, був перекритий більшовиками і вибух був неминучим. 24 лютого на вулиці Петрограда виходять робітники фабрик і заводів. Поряд з економічними вимогами: збільшення продовольчого постачання, зняття загороджувальних загонів і т.п.,   вони  стали   вимагати  скликання   Установчих  зборів.
Загальний рух протесту проходив під гаслом відміни диктатури компартії і встановлення влади вільно обраних Рад. Петроградською Радою місто було оголошено в стані облоги. Проти страйкуючих і демонстранті були кинуті курсанти Петроградського гарнізону, які силою приборкали виступи робітників, але не зняли існуючих проблем. Подібні виступи спостерігаються і в інших промислових центрах, в тім числі і в столиці Росії – Москві. В останній робітники вимагають покласти край реквізиціям на селі.
Проблеми селянства, робітників дуже близькими були і для військових, тобто для солдатів і матросів, які були вихідцями із робітничого чи селянського середовища і мали повну інформацію про те, що відбувається на місцях. Крім того, гостра економічна криза відбивається і на самих військових. Зокрема, все частіше відбувається затримка продовольчого і матеріального забезпечення. І як результат червоноармійці також починають виступати. Так, у Нижньому Новгороді лише в останній момент більшовикам вдалося попередити повстання 50-тисячного гарнізону, котре було викликане важкими умовами, в яких він знаходився.
У цьому плані Кронштадт став кульмінаційним моментом у боротьбі проти політики більшовиків тих сил, які ще недавно були їхньою опорою. 1 хоча повстання гарнізону зазнало поразки, тим не менше воно стало поворотним пунктом в політиці більшовицької партії, яка в березні місяці відмовляється від “воєнного комунізму” і переходить до нової економічної політики. Дотримання даного курсу в наступні роки допомогло більшовикам стабілізувати ситуацію в середині країни і порівняння швидко вивести країну з економічної, соціальної та навіть політичної кризи.

Андрій Холодницький
Науковий керівник – доц. Холодницький В.Ф.

Використана література:
1. Боффа Д. История Советского Союза. Т. 1. От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин. 1917-1941 гг. -М.: Междунар отношения, 1990. – 632 с. 2. Лагунов К.Я. Двадцать первый: Хроника Западносибирского крестьянского восстания. – Свердловск, 1991. -144с.
3. Осипова Т. Обманутый класс // Родина. – 1990. – №10. – С.24-25.
4. Хемский Ю. Неизвестній Кронштадт // Родина. – 1993.- №7. – С.50-56.