Допомога голодному населенню Радянського Союзу в 1947 році

Травень 25th, 201111:12 pm

0


Допомога голодному населенню Радянського Союзу в 1947 році

Наслідки війни, посуха, котра охопила Центральне Чорноземелля Росії, Молдавію та Україну, а також спустошення більшості зернових районів країни насильницькою політикою державних заготівель привели до чергового радянського голодомору, кульмінаційний момент якого припав на 1947 рік.
У Росії на травень 1947 р. зареєстровано 507700 осіб хворих на аліментарну дистрофію, з яких померло 70600 осіб. На 10 квітня 1947 р. в Україні із 819000 хворих дистрофією померло 32000 осіб. На той же час у Молдавії зареєстровано 300000 хворих дистрофією, з яких померло більше 36000 [5, с.37; 6, с.55].
У даних умовах держава стала надавати обмежену продовольчу та медичну допомогу голодному населенню. Тим більше, що ще з років війни СРСР отримував міжнародну гуманітарну допомогу. Зокрема, тільки для України станом на 1 липня 1947 р. по лінії ЮНРРА було відвантажено 91994 тонни м’ясопродуктів, 39218 тонн рибопродуктів, 21912 тонн тваринних жирів і ін. [Детально див.З, с.268]. Разом з тим ця допомога не завжди повністю і своєчасно доходила за призначенням [5,с.48].
Починаючи з воєнних років, СРСР отримував допомогу як жертвам війни також по лінії Червоного Хреста і Червоного Півмісяця від американського, Датського, Канадського, Шведського Червоного Хреста, Іранського Червоного Лева і Сонця, Швейцарського Комітету допомоги дітям, які постраждали від війни і т.п.. А в 1947 p., саме в пік загострення продовольчої проблеми, з ідеологічних мотивів радянський уряд відмовляється від подібної допомоги [5, с.49], ускладнюючи й без того трагічну ситуацію, особливо на селі.
Радянський Союз сам володів значними хлібними запасами. Однак дозвіл на використання частини резервів був даний лише в другій половині березня 1947 р. Ця допомога була запізнілою і недостатньою, незважаючи на своєчасність повідомлень із республік про біду, котра насувалася. Розподіл проводився з порушенням законності. В західних районах України, Білорусії і Молдавії, котрі не були охоплені колгоспами, голодних селян, примушували записуватися до колгоспів [1, с.274; 5, с.47].
Споживча кооперація розгорнула роботу по організації сільських пунктів харчування для нужденного населення. Станом на 1 березня 1947 р. в Україні організовано 4036 таких їдалень, в котрих харчувалося 423300 голодних селян. [З, с.196]. Однак самі харчувальні пункти не отримували необхідних продуктів, працювали погано, з великими перебоями. Особи, які не мали можливості заплатити за обід і 200 гр. хліба, приречені часто йти з харчувального пункту ні з чим [4, арк.19].
Посильну допомогу надавав медичний персонал республік. Створювались додаткові лікарні. Розширювалась кількість ліжко-місць. У селах активно працювали санітарно-епідемічні загони. Проте катастрофічно не вистачало ліжок, медикаментів, кваліфікованого медичного персоналу, транспорту, продуктів харчування. В окремих лікарнях хворі не отримували хліба протягом 3-4 днів [4, арк..19; 5, с.46]. Прохання лікарів про надання всебічної допомоги хворим залишались без уваги.
Отже, не можна сказати, що з боку держави не вживались заходи по боротьбі з голодом, у котрий вона сама втягнула близько 100 млн. осіб. Однак ця допомога була недостатньою, несвоєчасною і малоефективною. В результаті від голоду і викликаних ним хвороб загинуло близько 2 млн. осіб [6, с.52].

Тетяна Холодницька
Науковий керівник – доц. Яценюк ПЛ.

Використана література:
1. Буковина: історичний нарис. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. ■-416с.
2.Веселова О.М., Марочко В.І, Мовчан О.М. Голодомори в Україні, 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947: Злочини проти народу. – Київ-Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 2000. – 274 с.
3. Голод в Україні. 1946-1947. Документи і матеріали. – Київ-Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1996. – 375с.
4. Державний архів Чернівецької області. Ф.Р2471, on. 1, спр.22.
5. Зима В.Ф. Голод в России в 1946-1947 гг. // Отечественная история. -1993.-№1.-С.34-52.
6. Зима В. Последний советский голод // Голод 1946-1947 років в Україні: причини і наслідки: Міжнар. наук, конф., Київ, 27 травня 1997 р. – Київ-Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1998. – 208 с.