Етнографічні відомості в творах І.Вишенського

3 Травня, 201111:58 am

0


Етнографічні відомості в творах І.Вишенського

Етнографічні відомості в творах І.Вишенського

Іван Вишенський – відомий український письменник, публіцист, культурний діяч, відомий своїми полемічними творами.

 

Вишенський походив з убогої міщанської родини містечка Судова Вишня на Львівщині, тому в творах називав себе “Иоан мних з Вишни”. Початкову освіту здобув в рідному містечку, потім жив у Луцьку і Острозі.

У 70-х роках переселився на Афон (Греція), що був найбільшим православним центром на Сході. Через деякий час став послушником, потім ченцем і нарешті – аскетом -пустельником; загалом на Афоні письменник прожив 40 років, аж до своєї смерті. Однак Вишенський не переривав зв’язків зі своїм народом, жваво цікавився подіями на Батьківщині. Помер у 20х роках XVIII ст. В одній з печер Афону. [З, с. 142-143]

І.Вишенський залишив нам 16 творів (написаних наприкінці XVI – початку XVII ст.). Найвідоміші серед яких: “Ізвіщеніє краткое”, “Послання до всіх”, “Книжка”, “Обличение диявола -миродержца”, “Порада”, “Зачапка мудрого латинника з глупим русином” та інші. [4, с.123] Основний зміст творів спрямований на нищівну критику щодо підписання церковної унії 1596 року, полеміку з католицькою церквою, відстоювання православних обрядів. В контексті своїх творів полеміст подає деякі етнографічні відомості про культуру та побут населення України, сусідніх народів, однак ці відомості мають вибірковий характер. [1,с48]

В одному своїх творів Вишенський згадує про балканські та близькосхідні народи: “меновити, гряци, арапи, северяни, сербы, бонаши, славане, арабанаши, мультяне, богданци”. Автор розповідає про віросповідання та племінну належність кожного з названих народів. [2, с.46]

Він дуже добре знав культуру й побут різних шарів українського народу. З вірування крім православ’я полеміст згадує про “папежников, евангеликов, нововикрещенцов, суботников”.
І.Вишенський був знайомий з народними святами та обрядовістю. Він згадує про різдвяні колядування “Коляды з мест и сёл ученявших выжиниття не хочет бо Христос, да при его рождестве диявольские коляди месце не мают”, [1,с.76] про святкування на Івана Купала, Петра і Павла. [2, с.48]

У полемічних творах зустрічаються численні згадки про матеріальний побут, зокрема про їжу, одяг, оселі тощо. Так зустрічаємо опис посуду: “В многіх місках, приставках чорних, червоних и белих юхах, и многіх скляницах” [1, с.64]. Описуються повинності на користь феодала та перелік худоби “Не ваши міласти лесами обнажаете, из оборы коне, волы овцы у бедних подданих волочете, дани пота и труда от них витягиваете, от них живо мучаете, обнажаете, томите до комяг ы пекут бсзвремено, зимоюи летом внепогоднее время гонете” [1, с.87]. Вишенський, виділяє такі історико-етнографічні зони України: “Подгоря”, “Волынь”, “Подолля”, “Покутте“. [2, с.49]

Звичайно інтерес Вишенського до культури і побуту різних народів і перш за все самих українців визначався. Головним чином соціальною і політичною боротьбою, яка нерідко набувала форми боротьби між православною і католицької церквами. Та й ті небагаті відомості, які наводить Вишенський, мають дуже важливе значення для вивчення культури та побуту українців XVI-XVII ст.

 

Олена Арехова
Науковий керівник – доц. Шестаков Ю.П.

Використана література:
1. Вишенський І. Твори. – К.: В-во худ. літ., 1959-270с
2. Горленко В.Ф. Нариси з історії української етнографи.-К.. Наук, думка, 1964.-248с.
З    Давня українська література.-К.: Вища школа 1978-416с. 4.   Українська література XI-XVII cт..-Чернівці: Прут, 1997.-368с.