Фактори впливу ЗМІ

Квітень 10th, 201311:01 am

0


Фактори впливу ЗМІ

. Світова інформаційна мережа Інтернет, що іде коренями в 1969 рік, істотно полегшила доступ до інформації. Цей етап комунікативних перетворень дозволяє всім громадянам активно брати участь у процесі вироблення рішень, брати участь у дискусії в реальному часі, давати коментарі на інформацію для публічного ознайомлення і інше. Особливість Інтернету в тому, що він не має границь, політична інформація поширюється миттєво, що позбавляє сенсу існування національних служб цензури. Вільне поширення інформації через Інтернет розширює можливості обміну думками й ідеями.

Разом з тим, Інтернет не є чудом-засобом демократії. По-перше, далеко не всі громадяни мають можливість активно користуватися Інтернетом; по-друге, часто важко провести грань між віртуальними і реальними подіями або перевірити вірогідність інформації; по-третє, основні потоки інформації йдуть з центра світового співтовариства на периферію, 13 розвитих країн дають більш 90% обсягу інформації; по-четверте, відбувається інформаційна експансія, коли національні інтереси підкоряються глобальним.

У політології існує поняття «медіократії», за допомогою якого визначається коло осіб, здатних реально впливати на формування суспільної думки. Власники ЗМІ, інформаційних агентств і комп’ютерних банків інформації, впливові журналісти і телеведучі, талановиті літератори і кінематографісти перетворилися в одну з впливових політичних элит міжнародного рівня. Їхня роль у світі політики неоднозначна.  З одного боку, інформація стає фактором міжнародного розвитку. За допомогою працівників ЗМІ розвиток науки, техніки, культури, формування єдиних стандартів життя і загальнолюдської шкали цінностей здобуває глобальний характер. Відбувається раціоналізація загальнолюдських зусиль поза рамками національних суверенітетів або особливостей культури. Формування глобальної інформаційної культури дозволяє підбирати й ефективно використовувати найменші крохи знань і технологій.

З іншого боку, медіократія зосереджена в невеликій групі країн, що використовує інформацію як товар, незалежно від місця його виробництва. За допомогою ЗМІ створюються нові соціальні міфи, і віртуальна дійсність ТВ або Інтернету перетворюється для сотень мільйонів людей у реальність. З’явилися можливості використовувати політичну апатію споживачів, формувати їхні духовні потреби і маніпулювати свідомістю як на особистому, так і на суспільному рівнях. Медіа-засоби стали обов’язковою, а іноді вирішальною силою в кожнім політичному конфлікті. Оцінка подій, симпатії працівників медіа-засобів найчастіше стають вирішальним фактором у розвитку політичних подій.

Подібні явища відбуваються в багатьох пострадянських державах, у яких ЗМІ не відповідають європейському ідеалові незалежного джерела інформації. В Україні неконтрольований вплив держави, фінансових олігархічних кланів і власників ЗМІ перетворюють останніх у слухняний рупор конкретних політичних сил. Мас-медіа не виконують свою загальнонаціональну роль провідника соціальних змін, а іноді прямо сприяють поглибленню політичних конфліктів у суспільстві. Існує багато причин, що пояснюють цю тенденцію, але можна пояснити це явище просте: мас-медіа відповідають рівневі розвитку українського полиіикума і суспільства в цілому. Масова аудиторія, незважаючи на високий ступінь активності в період виборів, володіє низькою політичною культурою, невизначеністю своїх власних інтересів і симпатій.

Політологія / Упоряд.: Березовський В.В., Бакуменко О.О.; Кашаба О.Ю. : Харків: УІПА, 2010 – 218 с.