Формування активної життєвої позиції в Скаутингу

Вхід у посттоталітарну фазу розвитку України пов’язаний з глибокою трансформацією соціальних форм індивідуального існування. Суспільство стрімко рухається до антропоцентрізму [4, с.147], а отже, все більшу роль починає відігравати кожна окрема людина, тому помітно зростає роль особистостей здатних приймати рішення, брати на себе відповідальність, вести за собою. В нових умовах життя молодь повинна відмовитися від тактики “пливу за течією” і вчитися самостійно будувати своє життя, а отже, першочерговим завданням виховання є формування людини, яка б відрізнялась активною громадською позицією.

Активна життєва позиція, або життєво-соціальна позиція, за Ю.Поліщуком, – це система морального ставлення особистості до природи, суспільства в цілому і спільностей, до яких вона належить; до основних видів діяльності, через які й здійснюється внутрішній зв’язок з природою і суспільством; це сприйняття молодою людиною себе та свого місця і ролі в соціумі, це її світозмінна діяльність [2, с. 13]. На формування такої активної Бондарь Л. Введение в життєвої позиції і працює Скаутинг, як навчально-виховний рух.

Одним з основопокладаючих принципів у Скаутингу є обов’язок скаута перед самим собою. Цей обов’язок передбачає, що молодь повинна піклуватися про себе, своє здоров’я, розум, характер, набувати навичок та умінь, які дозволять їй самостійно розв’язувати життєві проблеми і досягати успіху в будь-якій справі. Саме через цей обов’язок і специфічні навички самовиховання і побудови власного життя, для того, щоб повністю розкрити свій характер та діяти з усе більшою автономією, обміркованістю, особистою відповідальністю, формується активна життєва позиція скаута. Вже з перших хвилин свого перебування в Скаутингу діти та молоді люди починають   працювати   над  собою,   бо   прийняли  скаутську обіцянку, де пропонується зробити все можливе задля повного розкриття своєї унікальної особистості. Так поступово формується людина з позитивним відношенням до життя, здатна конструктивно увійти в доросле життя, усвідомлюючи потребу в подальшому розвиткові, людина, впевнена в собі, незалежна, здатна допомогти іншим [3, с.9]. Наскільки ці зусилля виправдані, можна побачити по тому соціальному статусу, який займають скаути в більшості країн світу. Із числа скаутів вийшли всі президенти СІЛА, більшість бізнесменів, військових, видатних митців, громадських і державних діячів. Відсоток колишніх скаутів серед людей, що приймають відповідальні суспільні рішення, набагато вищий, ніж відсоток колишніх скаутів у суспільстві взагалі. Це зумовлено тим, що Скаутинг приваблює активних, ініціативних людей і водночас формує таких людей. Ці люди краще ніж інші підготовлені до життя в суспільстві, виконання суспільних ролей як на місцевому, національному, так і на міжнародному рівнях [1, с.187].

Так Скаутинг, створюючи поле для виявлення свого ентузіазму, ініціативи та активності, перетворює людину [5, с.163], створює передумови до досягнення нею успіху в подальшому житті.

Тетяна Шоліна
Науковий керівник – проф. Пенішкевич Д.Л.

Використана література:
1. Скаутинг: Книга для родителей и других взрослых. – Женева, 1996. -С. 187.
2. Поліщук Ю. Формування активної життєво-соціальної позиції молодого покоління в умовах молодіжного об’єднання //Тернопільський державний педагогічний університет ім.В.Гнатюка. Наукові записки. Серія: Педагогіка. -Тернопіль, 1999. -№6.-С.13-17.
3. Сущностные характеристики скаутинга. – Ялта-Гурзуф: Новая цивилизация, 1999. – С.9.
4. Харченко О.В. Проблема формування лідерства в сучасному соціально-політичному просторі //Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького. Вісник. Серія: Філософія. -Черкаси, 1999. – Вип. 14. – С. 147-150.
5. Что есть Скаутинг: книга для скаута. – Женева, 1992. – С.163.