Функції та принципи організації контролю та оцінювання навчальної діяльності

Грудень 12th, 20124:40 pm

0


Функції та принципи організації контролю та оцінювання навчальної діяльності

Розгляд психолого-педагогічних технологій щодо організації контроля під час навчання дає можливість зробити висновок, що питання про функції контр­олю є головним, від рівня розв’язання якого залежить напрямок розробки ціліс­ної методики проведення контролю.

Аналіз науково-методичної літератури дає право визначити основні функ­ції контролю:

контролююча функція передбачає визначення рівня досягнень окремого студента (групи) на конкретному етапі пізнавальної діяльності з метою з’ясування його ставлення до навчання, наполегливості та плідності самостійної роботи;

навчальна функція зумовлює таку організацію оцінювання навчальних до­сягнень студентів, коли проведення контролю сприяє повторенню, розширенню та поглибленню сформованих понять та уявлень, підвищує усвідомленість, ді­євість та досконалість умінь і навичок під час їх застосування;

діагностико-коригуюча функція допомагає з’ясувати причини трудно­щів, які виникають у студентів під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та коригувати їхню діяльність, спрямовану на усунення недоліків;

стимулюючо-мотиваційна функція визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення стимулює поліпшення результатів, розвиває відповідальність, створює атмосферу здорової конкурен­ції, формує пізнавальні мотиви навчальної діяльності, що веде до поступового формування інтересу як до навчання, так і до майбутньої професії;

виховна функція передбачає формування вміння відповідально і зосеред­жено працювати; застосовуючи прийоми контролю і самоконтролю, привчає студента до систематичності в навчальній роботі, наполегливості в подоланні труднощів; сприяє активності й самоактивності.

Розглянуті функції контролю реалізуються через основні принципи, які ви­значаються метою навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, а також об’єктивними закономірностями педагогічного процесу в них.

Крім того, аналіз науково-методичної літератури з проблеми навчальних досягнень студентів уможливив, використовуючи названі принципи навчальної діяльності студентів, обґрунтувати такі основні принципи та умови ефектив­ності контролю знань студентів – як:

– принцип об’єктивності перевірки та оцінювання, що полягає у науково обґрунтованому змісті контрольних запитань, завдань, вимог; точній оцінці за встановленими для даної дисципліни критеріями; неупередженому ставленні викладача; вимагає рівних умов за змістом, формою і методами контролю; одна­кових критеріїв оцінювання для всіх студентів;

– принцип систематичності та регулярності проведення контролю на всіх етапах процесу навчання, який полягає у перевірці та оцінюванні знань студентів в певній системі, що складається з різних видів поточного та тематичного контр­олю і передбачає використання різноманітних засобів та методів контролю;

– принцип гласності, який полягає у проведенні відкритих випробувань усіх студентів за однаковими критеріями, чим сприяє розвитку навичок само­контролю та самооцінки студентів;

– індивідуальний характер контролю, що полягає у звітуванні студента осо­бисто, а оцінка якості його навчальної роботи та рівня підготовки здійснюється за наслідками виконання ним індивідуальних контрольних завдань (портфоліо).

Під час планування оцінювання студентської успішності можна брати до ува­ги різні види результатів навчання. Попри те, що цілі програми навчального закла­ду та зміст навчання в ньому визначатимуть, які саме види результатів навчання слід оцінювати, розгляд різних видів результатів дозволить оцінити весь спектр результатів, (окрім набуття знань), на які слід зважати, розробляючи цілі навчан­ня й оцінювання. Наприклад, добре розроблені аудиторні тести можна викорис­товувати для вимірювання багатьох результатів у когнітивних сферах; уміння та продукти виконання потребують застосування таких методів спостереження, як контрольні запитання, рейтингові шкали чи холістичні оціночні рубрики.

У системах контролю навчання країн Західної Європи виділяються три ета­пи, що характеризують рівні досягнень тих, хто вчиться. На першому етапі сту­денти мають продемонструвати знання, а також сформовані уміння та навички. Мета другого етапу (інтеграційного) полягає у перевірці, як інтегруються знання та уміння при застосуванні їх у новій нетиповій ситуації. Третій етап (найвищий рівень системи контролю) присвячений перевірці умінь студентів швидко та ефективно застосовувати отримані знання в реальних життєвих ситуаціях.

Таким чином, у системах контролю навчання цінним є те, що, при оціню­ванні навчальних досягнень студентів, враховуються не тільки результати кінцевого контролю на іспитах, а й виявлені ними особистісні якості – готовність активно брати участь в обговоренні тієї чи іншої проблеми, аргументовано спе­речатись, узагальнювати, вміло аналізувати позицію опонента, знаходити го­ловне, робити висновки тощо, що є суттєвою дидактичною умовою організації контролю навчальних досягнень студентів.