Функції та засоби контролю розуміння прослуханого тексту

26 Лютого, 20125:04 am

0


Функції та засоби контролю розуміння прослуханого тексту

Нижче наведено частину дослідження “Контроль рівня сформованості у студентів другого курсу вмінь удіювання“. За цим посиланням ви зможете знайти детальний опис роботи і список джерел.

Функції та засоби контролю розуміння прослуханого тексту

Дослідження функцій контролю показує, які конкретні педагогічні завдання реалізуються в процесі навчання за допомогою контролю.

Контроль знань, вмінь та навичок виконує в процесі навчання такі функції: перевірочну, навчальну, діагностичну, коригувальну, керівничу, мотиваційно-стимулюючу, оцінювальну, узагальнюючу, виховну, розвиваючу [11, с. 16].

Перевірочна функція є найбільш важливою та специфічною. В ній реалізується перевірка якості поставлених задач, тобто досягнення визначеного рівня іншомовних вмінь та навичок засвоєння визначеної суми знань.

Структура контролю включає, в загальнодидактичному плані, функціонування зворотнього зв’язку, без якого не можливо забезпечити регулювання та коригування цього процесу, проектування та конкретизацію нових цілей навчання. Ця функція дозволяє викладачу керувати навчальним процесом, діяти обдумано та системно. Показники контролю слугують головною базою для оцінки результатів навчання, тобто для рішення таких питань як перехід до наступного рівня. Дані контролю констатують не лише результати та оцінку навчальної діяльності окремих студентів та викладачів, але і стан навчально-виховної роботи всього навчального закладу, підказують заходи, необхідні для її вдосконалення.

Оцінювальна функція охоплює та відображає різноманітні аспекти контролю як компонента педагогічного процесу. Оцінювальна функція контролю несе в собі велике виховне навантаження, в ній закладено стимул, під дією якого у студентів формується не лише стремління, мотив пізнання, але і бажання бути хорошим і не бути поганим.

Саме оцінювальна функція більшою мірою впливає як на позицію та діяльність викладача, так і на студента. Саме від цієї функції багато в чому залежить правильне психологічно-педагогічний вплив на студентів.

Не викликає сумнівів той факт, що будь-яка діяльність на занятті потребує оцінки. І, звичайно, в першу чергу, тут мова йде про студентів. Оцінка діяльності студентів являється для них достатньо важливим стимулом в їх подальшій навчальній діяльності. Що стосується викладача, то він оцінює ступінь досягнутого і супроводжує свою оцінку рекомендаціями.

Також варто зазначити, що в оцінюванні діяльності студентів зацікавлені також органи освіти, які по оцінкам судять діяльність викладача [11, с. 17].

В якості головного оцінювального інструмента виступає бал. Сенс будь-якої оцінки – в стимулюванні навчання студента. Якщо оцінювальна функція контролю не буде переслідувати цю мету, то вона виявиться за рамками педагогічного впливу. Позитивна оцінка стимулює інтерес до навчання, породжує почуття задоволення своєю діяльністю, пробуджує до більш сумлінного вивчення даного предмету. Негативна оцінка сигналізує про неблагополучність, необхідність усунення відставання в навчанні.

Виділяють також мотиваційно-стимулюючу функцію. Одна із задач цієї функції – створення позитивних мотивів у навчанні.

Навчальна діяльність може бути організована на основі зовнішніх та внутрішніх мотивів.

Правильно організований контроль слугує як для перевірки, так і для навчання. [11, с. 19] Тому, навчальна функція – важливе призначення контролю. Під час виконання контрольних завдань відбувається повторення та закріплення, удосконалення набутих раніше знань шляхом їх уточнення та доповнення. Студенти переосмислюють та узагальнюють пройдений матеріал, використовують знання в практичній діяльності. Сенс навчальної функції контролю зводиться до того, що зміст, прийоми та методика контролю повинні носити навчальний характер.

Коригувальна функція реалізується наступним чином. Викладач виявляє рівень сформованості навиків та умінь студентів та, при необхідності, вносить деякі корективи в прийоми навчання, якщо він вважає, що ті прийоми, які він використав, недостатньо ефективні для досягнення поставленої мети. В майбутньому, викладачу необхідно переконатися, що корекція дала позитивний ефект [11, с. 21].

Процес та результати контролю дуже важливі для вдосконалення праці викладача. Контроль дозволяє оцінити методи навчання, побачити сильні та слабкі сторони своєї праці, обрати оптимальний варіант навчальної діяльності.

Наприклад, якщо викладач бачить, що в мовленнєвому умінні студентів не вистачає самостійності, то він має право саме цьому присвятити наступний урок.

Коригувальна діяльність повинна здійснюватися систематично, так як саме систематичність впливає на її ефективність.

Діагностуюча функція складається з виявлення рівня знань, вмінь та навичок, звичних дій, оцінці реальної поведінки. Суть даної функції складається зі здібності діагностувати навчання, виявляти існуючий рівень володіння студентами іншомовними вміннями та навичками на конкретному етапі навчання, виявив цим самим успішність або неуспішність студента, і в залежності від отриманих результатів будувати подальшу навчальну діяльність [11, с. 21].

Оволодіння студентами іноземною мовою – процес поступового та систематичного формування іншомовних навичок та вмінь, придбання знань. В ході цього процесу змінюється рівень вказаних вмінь: здійснюється позитивна динаміка, або виявляється негативний результат, наявність “білих плям” в знаннях студентів. В цьому випадку контроль допомагає виявити ці пробіли, ліквідувати причини їх виникнення та одночасно діагностувати складності, які відчувають студенти.

Узагальнююча функція заключається в тому, що контроль дозволяє виявити ступінь володіння іншомовними мовленнєвими уміннями та навичками в кінці вивчення визначеної теми або по закінченню частини навчального курсу.

Контроль слід розглядати не як самостійну проблему, а як частину іншої проблеми – управління навчанням. У зв’язку з цим виділяється наступна функція – управлінська [11, c. 23].

Управлінська діяльність викладача повинна забезпечувати організацію процесу навчання з урахуванням закономірностей навчання та його особливостей. Що стосується іноземної мови, то викладачем забезпечується управління процесом володіння мовним матеріалом та мовленнєвими вміннями. Для того, щоб контроль в оволодінні іншомовної культури дійсно став інструментом педагогічного впливу, необхідно, щоб пильність викладача супроводжувалась з необхідною приязню та вимогливістю і засновувалась на знаннях закономірності процесу оволодіння іншомовною культурою.

Розвиваюча функція контролю заключається в тому, що вона дає великі можливості для розвитку особистості студента, формування його пізнавальних здібностей, так як в цьому процесі здійснюється розумова діяльність [11, c. 23].

Контроль також вирішує і виховну функцію, так як завжди глибоко торкається емоційної сфери особистості. Наприклад, Ф. М. Рабінович зазначає, що в контролі криються різноманітні і далеко не вичерпні можливості виховного навчання. [11, c. 24] А також, що контроль, крім встановлення фактичного рівня засвоєння матеріалу, повинен мати виховний вплив на студентів і зворотній вплив на навчальний процес.

В залежності від мети аудіювання, сприйняття і розуміння інформації здійснюється по-різному та за допомогою різних засобів контролю розуміння прослуханого тексту, а саме:

Невербальні засоби: виконання дій, контроль за використанням цифр, контроль за допомогою сигнальних та облікових карток, виготовлення схем, креслень, підбір малюнків.

Вербальні засоби:

1) Рецептивні або рецептивно-репродуктивні: підтвердження або спростування тверджень викладача, вибір пунктів плану тексту, тести з вибором відповіді.

2) Репродуктивні: відповіді на запитання, переказ змісту іноземною або рідною мовою, переклад окремих слів, словосполучень, речень, складання плану, формулювання запитань до тексту, бесіда на основі смислу тексту [12, c. 136].

Отже, дослідивши контроль сформованості вміння розуміння мовлення на слух, ми визначили такі функції контролю знань, вмінь та навичок: перевірочну, навчальну, діагностичну, коригувальну, керівничу, мотиваційно-стимулюючу, оцінювальну, узагальнюючу, виховну, розвиваючу, а також засоби контролю розуміння прослуханого тексту: невербальні засоби (виконання дій, контроль за використанням цифр, контроль за допомогою сигнальних та облікових карток, виготовлення схем, креслень, підбір малюнків) та вербальні засоби (рецептивні або рецептивно-репродуктивні та репродуктивні).