Географічне положення і територія Буковини

28 Грудня, 201212:54 pm

0


Географічне положення і територія Буковини

Буковина не становить природної, гео­графічної одиниці. Вона обіймає частини таких країн, як Карпати, Підкарпаття й Покутсько-Бесарабська височина, положені між голов­ним Карпатським хребтом і долиною середнього Дністра в сточищі рік Прута й гор. Серета, на пограниччі української й румунської тери­торій. Натомість Буковина це історична країна, що становила в 1774 -1918 pp. окрему провінцію — коронний край — в межах Австрії, й її межі незмінно проходили так, як їх визначено в 1775 р. В цих межах Буковина обіймає простір 10.440 км2, простір сам по собі надто малий, щоб становити в минулому окрему політично-державну одиницю.

Переходове положення Буковини між Україною й Румунією, в історичному аспекті — між Галичиною й Молдавією й її важливе стратегічне положення — вступ із півночі до Молдавії, вплинуло на історичну долю Буковини: вона належала в цілому то до Галицького Князівства, чи Австрії, то до Молдавії, чи Румунії; лише 1940 р. була поділена за етнографічним принципом між двома державними ком­плексами — Україною й Румунією.

Межі Буковини взагалі відкриті; на заході й півночі це межі з Галичиною, на сході й південному сході — з Молдавією, на невелико­му південно-західньому відтинку — це межі з Мармарощиною й Се-мигородом. Межі з Галичиною, зазначені в терені рікою Черемошем й Дністром, походять від кінця 14 ст., межі з Молдавією відносно мо­лоді — з 1774 р. — і зовсім відкриті. Найстарші є межі на південному заході, які становили колись кордон Галицького Князівства й Угор­щини, згодом Молдавії й Угорщини, чи то Семигороду, а з 1774 р. Бу­ковини й Угорщини. Характеристично, що хоча вони проходять у го­рах, то однак здєбільша не держаться вододільного хребта, але йдуть уздовж річних долин. Важні карпатські провали — Присліп, що веде на Мармарощину (положений проте вже на території Мармарощини) і Борґо, що веде до Семигороду, сприяли в минулому проходженню угорських впливів на Молдавію й допливові румун із заходу.

Відкритою є також етнографічна межа, що ділить Буковину на дві частини — українську (5.300 км2, 460.000 мешканців у 1930 р.) і ру­мунську (5.140 км2 і 390.000 мешканців). У минулому сторіччі політичний кордон між Українською РСР і Румунією перетинав Буковину без огляду на фізіограсрічні відносини, зокрема в сточищі горішньої Сучави, а з ет­нографічною межою згідний лише в загальному, бо відтинає від Укра­їни низку сіл в горах і південну частину українського етнографічного півострова з містом Серетом, з другого ж боку, приділяє до України румунський етнографічний клин, що сягає під Чернівці).

В наш час це частина незалежної України і дуже привабливий регіон для туристів. Особливо багато їх узимку, коли відкритий лижний сезон і вони відвідують Буковину на шляху до гірськолижних турів на Буковель.

Географічні країни Буковини. Буковина складається з двох різ­них усіма сторонами однакової величини країн, гірської на південно­му заході й рівнинної на північному сході. Перша — можемо її наз­вати Буковинськими Карпатами — це частина Східних і Південних Карпат (саме через Буковину, вздовж Молдави – Золотої Бистриці – Присліпського провалля, проходить їх межа), друга, яку можемо наз­вати Буковинським Покуттям, — це частина Шдкарпаття й Покутсько-Бесарабської височини. Ці дві, чи навіть три географічні країни різняться між собою геологічною будовою, рельєфом і морфологією, ґрунтами, підсонням, рослинністю, а далі — формами життя населен­ня й господарства.