Характеристика глобальних трендів розвитку ринку освітніх послуг

Грудень 9th, 201612:05 pm

0


Характеристика глобальних трендів розвитку ринку освітніх послуг

Реформування системи освіти в сучасних умовах передбачає суттєві зміни в практиці навчально-виховного процесу. Сучасний фахівець це не тільки широко освічена людина, але і людина,  яка вміє самостійно вдосконалювати свої знання людина. Практично, людиною повинна постійно оновлюватися навчальна парадигма, яка допомагатиме постійно оцінювати і примножувати свої знання.

Це означає, що поряд з традиційними способами навчання починають дедалі активніше використовуватися комп’ютерні способи отримання і обробки інформації, застосовуються телекомунікаційні системи і сучасні Інтернет технології.

Зростає і роль науки в створенні педагогічних технологій, які відповідають сучасним уявленням і можливостям. Відбувається перетворення і самого педагогічного процесу. Він стає все більш, орієнтованим на особливі форми особистісного взаємодії між студентом і викладачем.

Розширюється, також, географія студентів, що бажають здобувати вищу освіту не тільки виходячи з можливостей, наявних в безпосередній близькості від свого міста. Все більша кількість студентів при виборі вузу воліють орієнтуватися на свої інтереси і переваги. Про можливості освіти за кордоном можна прочитати на цьому сайті в мережі Інтернет: www.activestudy.com.ua/obrazovanie-za-rubezhom-za-granicej/vysshee-obrazovanie-v-chexii.

У зв’язку з цим зростає роль різних форм навчання, в тому числі і нетрадиційних (дистанційного, частково-дистанційного і заочного, навчання за прискореною програмою для одержання другої вищої освіти або отримання середньо-спеціальної освіти), які покликані задовольнити різноманітні освітні потреби громадян. Звідси велика роль і значення самостійної роботи, як важливого фактора ефективності різних форм навчання, в тому числі і дистанційного.

Однією особливостей сучасного освітнього процесу є збільшення часу, який виділяється на самостійну роботу студента.

Самостійна робота є одним з видів навчальної діяльності, тому вона повинна бути пов’язана з усіма видами планової навчальної роботи, а, по можливості, контроль за всіма видами самостійної роботи повинен входити до графіку навчального процесу. При цьому важливо розуміти, з яким контингентом студентів доведеться мати справу викладачеві. Це студенти молодших або старших курсів, це денне або заочне навчання, це вітчизняні або іноземні учні з різною мовної базою. Тобто, передбачається наявність декількох видів самостійної діяльності, які будуть використовуватися викладачем.

Тому з одного боку, самостійна робота може виступати як процес творчої роботи студента при його підготовці до аудиторного заняття, при засвоєнні певного обсягу матеріалу, при вирішенні якоїсь проблеми або завдання. Все це може відбуватися як на аудиторних заняттях, так і за їх межами.

З іншого боку, студент може вирішувати завдання більш складного рівня при написанні курсової, дипломної роботи, індивідуальної творчої (наукової) роботи під керівництвом викладача.

Тут важливо дотримуватися головних принципів самостійної роботи студента – це індивідуальна робота при якій повинні враховуватися психологічні, творчі здібності кожного студента.

При організації самостійної роботи важливо сформувати у студента відповідну мотивацію, без якої ефект від такої роботи може бути досить незначним.

Як форма короткочасної мотивації для тих, хто ще не має досвіду індивідуальної, творчої роботи, можна використовувати надання студенту додаткових балів за конкретну роботу з певного предмету. Це повинно допомогти йому як підвищити свій рейтинг в групі, так і сформувати певний навик і смак такої роботи.

Літературні джерела:

Тетяна Мелентьєва. Самостійна робота студента-як організаційний фактор дистанційного навчання. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2016 р. – 158 с.