Характеристика наукового дискурсу з точки зору перекладача

Листопад 20th, 20134:28 am

0


Характеристика наукового дискурсу з точки зору перекладача

При перекладі тексту в сфері професійної комунікації перед перекладачем часто постає проблема недостатності фонових знань для адекватного перекладу того чи іншого дискурсу. У зв’язку з цим актуальним видається вивчення прийомів, формують когнітивну компетентність майбутніх перекладачів, що дозволить поліпшити якість перекладу, уникнути спотворення, неточностей і неясностей переданої інформації.

Поглянути на дискурс з точки зору внутрішньої будови мовного твору можливо тільки через текст. Саме текст становить емпіричну основу будь-якого дискурсу, у тому числі професійного. Саме тому при підготовці майбутніх перекладачів особлива увага звертається на особливості різних типів дискурсу. В цій сфері багато досвіду мають вчителі мовної школи Espanita.

Перейдемо до характеристики комунікативних стратегій, представлених у педагогічному дискурсі. У цій сфері відомі роботи багатьох вітчизняних вчених. Автори виділяють п’ять типів стратегій педагогічного дискурсу, що визначають його комунікативний зміст: пояснювальний, оцінювальний, контролюючий, сприяючий, організуючий.

Характеризуючи тексти науково-популярного змісту, до стилістичних особливостей таких текстів відносять повноту і своєчасність інформації, глибоку аргументованість, точність, лаконізм формулювань, а також введення емоційного компонента для підтримки інтересу аудиторії. Невимушеність спілкування оратора і аудиторії полегшує їх взаєморозуміння.

Будучи усною формою, лекція розгортається лінійно, створюється в момент виголошення, тому допускає в момент виступу паузи, словесну імпровізацію, навмисні повтори, виправлення. Все це створює живий розмовний інтонаційний малюнок промови, що спирається на жести, міміку і т.д. На рівні синтаксису при побудові педагогічного дискурсу зустрічається безліч пасивних конструкцій, застосування прислівників у сполучній функції, вживання вступних слів і словосполучень, повторів іменників зі вказівним займенником, конструкцій і зворотів, а також пояснювальних конструкцій.

На рівні морфології для педагогічного дискурсу характерно: перевага віддається займенникам 1- ї особи (ми, ми з вами), вживанню дієслів у теперішньому часі, відчутна наявність абстрактних іменників середнього роду, переважання займенники 3-ї особи.

На рівні лексики слід відзначити використання спеціальних лексичних одиниць з узагальненим значенням, а також використання термінів з розгорнутим описом поняття, описом головних ознак, або прикладами. Ми вважаємо, що сказане можна екстраполювати на педагогічний дискурс в цілому.

Таким чином, кожна з наведених комунікативних стратегій педагогічного дискурсу реалізується за допомогою специфічних лексичних засобів, спрямованих на досягнення тих чи інших комунікативних цілей.