Херсонес

Квітень 28th, 201210:15 am

0


Херсонес

Херсонес

Руїни античного Херсонеса Таврійського — візантійського Херсона, височіють на мису Святого Володимира між Карантинною та Пісочною бухтами. Це місто заснували грецькі колоністи, вихідці з Гераклеї Понтійської, наприкінці V ст. до н.е. на місці поселення таврів. Через сторіччя Херсонес став могутнім торговим містом. У III—II ст. до н.е. він досяг економічного та культурного розквіту.

Херсонесу належало все південно-західне узбережжя Тавриди, кордони міста-держави проходили на північ від сучасної Євпаторії..Якщо спочатку херсонесити жили торгівлею, то тепер основою економіки стадо землеробство, провідною його галуззю — виноградарство. Місто перетворилося на великий торговий центр всього Північного Причорномор’я, звідси вивозилася значна кількість сільськогосподарської продукції та виробів ремісників.

До кінця II ст. до н. е., коли Херсонесу стали загрожувати скіфи, міські власті звернулися за допомогою до царя Понту Мітрідата VI Євпатора, який прислав військо на чолі з полководцем Діофантом. Небезпека скіфського вторгнення зникла, але Херсонес втратив свою самостійність. Спочатку він потрапив в залежність від Понту, а в І ст.н.е. — від Римської імперії. УIV ст. н.е. підчас нашестя гунів загинули всі грецькі міста Північного Причорномор’я, лише Херсонес встояв. Місто після цього проіснувало ще більше тисячі років. В середні віки воно було форпостом Візантійської імперії в Криму. У 989 р. його узяв після дев’ятимісячної облоги київський князь Володимир.

У XIII ст., коли торгові центри перемістилися в східну частину Криму, Херсонес зазнав занепаду. Наприкінці XIV ст. його зруйнували і спалили орди золотоординського хана Едігея. Життя в Херсонесі-Херсоні припинилося. Місто, яке колись було одним з найзасе-леніших та найбагатших в Тавриді, перетворилося на руїни.

Нині Херсонес є рідкісним зразком античної і середньовічної архітектури, скульптури і містобудівного мистецтва. Навіть сьогодні його розвалини справляють величне враження, не дивлячись на те, що багато століть це місто простояло, покинуте жителями, і залишки його споруд деколи використовувалися як каменоломня. Його минулий вигляд допомагають представити свідоцтва очевидців, які побували тут раніше.

У 1578 р. Херсон відвідав М. Броневський, польський посол в Криму. «…І досі підноситься висока стіна і башти численні і великі з тесаних величезних каменів… царський палац… з величезними стінами, баштами і прекрасними воротами…, — повідомляв він. — Будинки міста лежать в праху і зрівняні з землею. Великий грецький монастир залишився в місті, стіни храму ще стоять, але вже без крівлі…»

«Земля, на якій розташована ця фортеця, знаходиться біля гирла затоки, а в бік кибли від неї — велика затока, в яку може поміститися 10 тисяч судів, — пише відомий турецький мандрівник XVII століття Евлія Челебі. — [Фортеця ця] подібна фортеці Кандії на острові Кріт, біля якої знаходиться затока Суда. Між цією фортецею Сар-керман і двома великими затоками, на протилежній стороні затоки цієї фортеці, на відстані милі знаходиться Велике місто — фортеця Салунія. І тут було 180 тисяч будівель, 40 тисяч лавок і в кожному кварталі — по церкві, і багато сотень тисяч будівель з розбитими мармуровими колонами, які валяються на землі. Фундаменти будівель помітні та відмінні».

Відомий учений і мандрівник XVIII ст. П. С. Палас гірко нарікав на руйнування Херсонеса, з якого брали камінь на спорудження Севастополя: «При занятті Криму існувала ще більша частина стін, побудованих з прекрасних тесаних каменів, прекрасні міські ворота і значна частина міцних башт, з яких одна стояла над самою бухтою і ще при моїх відвідинах в 1794 р. знаходилася в гарному стані. Але будівництво міста Ахтіяра (Севастополя) стало причиною знищення цього стародавнього міста».

Перші відомості про розкопки в Херсонесі відносяться до 1827 р. їх проводив морський офіцер Р. Крузе. Він відкрив три храми в центральній частині міста, один з них дотепер носить назву «базиліка Крузе». Передбачалося, що в одній з цих базилік хрестили київського князя Володимира. На цьому місці в 1861-1892 рр. було закладено собор Святого Володимира. Він знаходиться в районі акрополя та центральної площі античного Херсонеса. Храм було закладено 23 серпня 1861р., будівництво собору тривало впродовж тридцяти років. Проект був розроблений академіком Д.І. Гріммом у формах візантійської архітектури, його розміри в плані — 32,7×41,6 м, висота з хрестом — 34,6 м. Всередині собор розділяється на два яруси. & нижньому знаходилися руїни стародавньої базиліки і церква Богородиці (освячена в 1888 р), у верхньому — церкви Володимира і Олександра Невського (освячені відповідно в 1891 і в 1892 рр.). В дні оборони Севастополя 1941-1942 рр. будівля Володимирського собору сильно постраждала.

У 1992 р. богослужіння в храмі було відновлено. Перетинаючи площу, головна вулиця античного Херсонеса простягалася до стрілки мису і закінчувалася іншою площею. Тут, в північній частині міста, на крутому морському березі височіє витончена біла колонада базиліки VI—X ст. — ряди колон з біло-блакитного проконеського мармуру з пишними різьбленими капітелями. Ця колонада стала архітектурним символом стародавнього міста, її найчастіше відтворюють на листівках і фотографіях з видами Херсонеса. Базиліка розмірами 32,6 х 18,5 м була побудована в VI ст., а в X ст. її було перебудовано. Храм був тринефним, нефи відокремлювалися один від одного двома рядами колон по шість в кожному. Центральний неф — вищий і ширший за бічні, з вікнами, , які освітлювали весь храм, — закінчувався напівкруглою апсидою. Базиліка мала зовнішній і внутрішній притвори; стіни, споруджені з великих вапнякових блоків, ретельно обтесаних, покривав фресковий живопис, який зображає птахів в оточенні геометричного і рослинного орнаменту. Поли бічних нефів були викладені мозаїкою, а центрального — великими мармуровими плитами.

Херсонес – Частина 2

“Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.