Ігрові форми проведення занять

Грудень 3rd, 20121:53 pm

0


Ігрові форми проведення занять

Використання гри у навчально-виховному процесі – явище не нове. У грі відтворюються предметний і соціальний зміст діяльності, моделюються систе­ми взаємовідносин та адекватні умови формування особистості.

Як одне з найдивовижніших явищ людського життя гра звертала на себе увагу філософів і дослідників всіх часів.

Не можу не відзначити, що в наш час вчителі стають все кретивнішими і пропонують проведення уроків на відкритому повітрі. Велосипедні прогулянки це ще одне цікаве нововведення. Також цікаво було прочитати на цьому сайті: велосипеди Харків, що були розроблені велосипеди для перевезення потрібного обладнання, наприклад ноутбука.

Поняття про «гру» взагалі мало деяку відмінність у різних народів. Так, у стародавніх греків слово «гра» означало дію, властиву дітям, виражену, голо­вним чином, тим, що у нас тепер називається «вдаватися до дитинства». У єв­реїв слову «гра» відповідало поняття про жарт і сміх. У римлян ludo позначало радість, розвагу тощо. У німців давньогерманське слово spilan мало значення легкі, плавні рухи, подібні коливанню маятника.

У сучасній психолого-педагогічній науці терміни «гра», «ігрова взаємо­дія», «ігрова діяльність» стали досить поширеними та науково обґрунтованими поняттями.

В «Українському педагогічному словнику» академік С. Гончаренко визна­чає гру як форму вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення (виконання, репрезентації) якихось ситуацій, смислів, станів.

Відмінність педагогічної гри від інших видів ігор полягає у чітко поставле­ній меті і наявності відповідного педагогічного результату.

У навчально-виховному процесі, як правило, використовують:

– предметні (практичні дії з реальними предметами, спрямовані на засво­єння засобів правильного використання цих предметів, розвиток здатностей, здібностей, умінь, навичок);

– сюжетні (відтворення подій реального й уявного життя);

– рольові (імпровізоване розігрування учасниками різних ролей у заданій ситуації);

– ділові (відтворення предметного і соціального змісту професійної діяль­ності спеціаліста, моделювання відносин, характерних для цієї діяльності як цілого; у діловій грі за допомогою мови, мовлення, таблиць, документів та ін. відтворюється професійна обстановка, подібна за сутнісними характеристика­ми до реальної).

Як і будь-яка гра, навчально-педагогічна містить основні компоненти -уявну ситуацію, роль з певними правилами її виконання, сюжет і зміст. Під час виконання ролі гравець відтворює реальні дії інших людей та їхні взаємовідно­сини, випробовує свої здібності, знання, експериментує з загальними схемами нових способів своїх дій в різноманітних звужених за часом ситуаціях.

Класифікація педагогічних ігор

За видом діяльності: фізична, інтелектуальна друдова, соціальна, психологічна;

За характером педагоічного процесу: навчальна, пізнавальна, репродуктивна, комунікативна, тренінгова, виховна, продуктивна,діагностична, контролююча, розвивальна, творча,психотехнічна;

За ігровою методикою: предметна, сюжетна, рольова, ділова, імітаційна, драматизація;

За ігровим середовищем: з предметами/без предметів, комп’ютерна, технічна, настольна, вулична, телевезійна та інші.

Крім традиційних функцій (навчальної, комунікативної, діагностичної, розважальної, виховної, мотивуючої), навчально-педагогічні ігри виконують релаксаційну (знімають емоційну напругу), ігротерапевтичну (подолання різ­номанітних труднощів, які виникають в різноманітних життєвих ситуаціях); морально-психологічну (формування професійно-педагогічного морального до­свіду, вплив на моральну сферу свідомості тощо).