Індійська міфологія

Жовтень 13th, 20124:13 am

0


Індійська міфологія

Одним з перших осередків людської цивілізації, нарівні з Єгиптом і Месопотамією, була і Стародавня Індія. Півострів Індостан – це своєрідний субконтинент, відокремлений від іншої Азії ланцюгом гір і гірських хребтів, він омивається водами Індійського океану, Аравійського моря і Бенгальської затоки. Незважаючи на ці природні перешкоди, вже в старовину він був одним з найзаселеніших регіонів планети.

Центрами цивілізацій, ставали басейни рік (Інд, Ганг і особливо притоки Інду – П’ятиріччя, або Пенджаб), де місцеві мешканці раніше почали займатися землеробством. Індія – величезна густонаселена країна. Це країна релігійної терпимості: тут тисячоліттями мирно співіснують всі релігії.

Індійські міфи стали записувати з XIV-VIIIст. до н.е. з приходом аріїв(“благородні”, “з хорошої сім’ї), які принесли з собою індо-іранські вірування. В той же час вони засвоїли багато зі спадку доарійського – дравідійського населення Індії. Весь цей складний синтез став культурним фоном, на якому і з’явилась ведійська міфологія. Пізніше ведійські вірування замінить індуїзм, надзвичайно складна система з величезною кількістю богів.

Приблизно в середині II тисячоліття до н.е. в Індію вторглися арії – світлошкірі варвари з північного заходу. Ведійська релігія, сформована аріями вже на індійському ґрунті, мала багату міфологію. Крім богів тут були й абстрактні сили, такі як Рта – сила порядка, що управляє людьми і світом.

У ведійській міфології нема історії про створення світу, але є декілька міфів, які пояснюють яким чином з первинного хаосу виник порядок. Первинно була істота на ім’я Пуруша, яку принесли в жертву. З різних частин його тіла було створено все в світі: небеса, земля, тварини, люди.

Відома історія про золотий зародок – яйце – світ, що покоївся на водах хаосу. З цього яйця з’явилось перше божество і створило всесвіт. В одному з варіантів цієї історії бог Праджапаті народжує дітей, а серед них дочку Ушас (Зорю). Праджапаті пристрасно закохався в дочку. Намагаючись врятуватись, вона перетворилась на косулю, а її батько – на оленя. Сім’я цього оленя впало на землю, з нього виникли перші люди.

Деякі історії говорять про те, що Небо і Земля – божественні батьки всього світу. Інші – що божественний тесля Тваштар, молодший з ведійських богів, створив небо, землю та все суще. Ведійські божества – деви – мужні, сильні, схожі на людей. У ведійській літературі їх 33, вони населяють три світи: небо, землю, повітряний простір. Їх сили спрямовані на допомогу людям.

Індра – бог повітряного простору, сильний, прекрасний великий воїн. Син Неба і Землі, він розділив батьків як бог проміжкового світу. Індра часто діяв як глава ведійських богів, хоч насправді таким не був. Іноді арії вшановували Індру як бога битви. В пізнішій індуїстській міфології Індра перетворюється на бога дощу.

Варуна, старий король. Він був основним суперником Індри серед ведійських богів. Спочатку він був головуючим над богами, але поступово його замінив Індра. Варуна – охоронець вищого закону, гарант законності в світі. Він представляє стабільність на противагу войовничому та хаотичному характеру Індри. Охоронець Заходу.

У аріїв не було прийнято записувати свої міфи. Жреці вчили пісні, молитви, які називали веди, передавали їх своїм учням. Слово “веди” означає “знання”, точніше – вище духовне знання. До складу вед входять тексти різноманітного походження та призначення. Ріг-Веда – книга гімнів, Сама-Веда – зібрання ритуалів та пісень, Яджур-Веда – молитовні формули для здійснення жертвоприношень, Атхарва-Веда – збірка пісень та заклинань.

Спочатку Веди були результатом усної творчості, потім жреці обробили та записали їх. Відтоді кожна Веда має ритуальні коментарі – Брахмани. Так ведичну літературу складають веди (самхіти) та трактування до них (брахмани, упанішади, аран’яки). Поступово ведійську релігію замінив індуїзм. Індуїстська філософія виходила з того, що в світі нема нічого сталого, постійного: творення змінюється руйнуванням. Тому все в світі є ілюзією. Єдине на що може спертись людина – це сила вищого духу.

Основні сюжети індуїзму викладені в епічних поемах “Махабхарата” та “Рамаяна”. Всі індуїстській міфи записувались священною мовою санскрит.

Брахма – бог-творець цього світу. Він заглибився в роздуми та створив всесвіт. Він пов’язаний з кастою Брахманів – найвищою кастою в індуїстському суспільстві.

З прадавніх часів в Індії прийнятий розподіл на касти, варни. Брахмани – священнослужителі, Кшатрії – воїни, Вайшії – торговці, ремісники, землероби, Шудри – наймані робітники, раби.
В пантеоні індуси виділяють трійцю найважливіших богів: Брахма – творець всесвіту, Вішну – охоронець всесвіту, Шіва – руйнівник та перетворювач всесвіту.

Вішну – покровитель людства, охоронець космічного закону. Він – друг войовничого Індри. Час від часу, коли людству загрожує загибель від зла, Вішну приходить на землю аби допомогти людям. Кожен раз він набирає іншого вигляду. Його втілення називають аватари. Було десять аватари Вішну.

Матс’я – риба, яка врятувала першу людину Ману та насіння всіх рослин від жахливого потопу.

Курма – черепаха, яка тримала гору Мандару на спині.

Вараха – вепр, який підняв своїм кликом з океану землю, яку втопив демон Хиран’якша.

Нарасимха – людина-лев, яка вбила демона Хиран’якашипу.

Вамана – карлик, який врятував світ від демона Балі.

Парашурама – брахман, який вбив стоголового велетня.

Рама – герой “Рамаяна”, одна з найпопулярніших аватар, що має свій культ.

Крішна – восьма аватара Вішну.

Будда – карав грішників (образ дещо інший ніж в буддизмі).

Калкі – аватара майбутнього, з’явиться у вигляді вершника на білому коні, встановить нову еру.

Крішна символізує зв’язок між природою, землею та вірою в Бога. Його вшановували як покровителя корів (священних тварин в Індії).

Шіва – бог-перетворювач, більше відомий як руйнівник. Ще його називають богом танцю.

Лакшмі – дружина Вішну. Богиня стала втіленням ідеальної дружини – вірної та покірної. Вона – богиня врожаю.

Саті, або Паварті – дочка бога корів Дакші, була першою дружиною Шіви.