Інформаційний тоталітаризм

31 Березня, 201310:35 am

0


Інформаційний тоталітаризм

Наприкінці ХХ – початку ХХI вв., на думку видного дослідника Пугачова В.П. (Росія), підсилилася тенденція до систематичного контролю і програмування масового поводження людей. При цьому змінюється традиційна роль ЗМІ: з носія, тобто засобу доставки інформації, вони перетворюються в знаряддя формування суспільної думки і політично безконфліктного типу особистості. Використання технічних засобів мас-медіа, у тому числі і глобальної комунікативної мережі, методів інформаційного маніпулювання (PR-технологій), методів психологічного впливу на індивідуальному і груповому рівні, а також програм по моделюванню масового поводження свідчить про появу нового прообразу тоталітаризму – інформаційного. Він може використовуватися як пануючою елітою окремих країн, так і в інтересах окремих високорозвинених держав у цілому. Необхідно відзначити, що посилення ролі ЗМІ в інформаційному суспільстві, виникнення нових технологій передачі інформації, наприклад Інтернету, може бути використане як для розширення прямої участі громадян в обговоренні і прийнятті політичних рішень, так і для зміцнення позицій правлячих політичних еліт. Основою виникнення елементів інформаційного тоталітаризму є різке збільшення обсягів знань, створення загальнодоступних банків інформації, нові досягнення в області психології поводження і соціальної інженерії, що неминуче веде до наростання раціоналізму в устрої громадської організації. Чим складніше стає суспільство, тим імовірніше виникнення соціального хаосу, і тим імовірніша спроба організації ліквідації свободи особи, тотального контролю над цивільним суспільством з боку визначених політичних сил за допомогою всепроникаючих технологій ЗМІ.

Комунікаційна революція, що проявилася в створенні принципово нових систем прийому-передачі інформації, масове використання комп’ютерів у виробництві і побуті створюють можливості для нагромадження могутньої бази даних про будь-яку людину або організацію. Використання інформації дає можливість державі швидко й ефективно припиняти небажану активність громадян, і тим більше політичних супротивників. У порівнянні з класичним типом тоталітаризму, що спирався на ідеологію, політичну організацію і систему репресивних органів (страх), інформаційний тоталітаризм може використовувати методи непрямого керування поводженням людей.

Замість віри в ідеали і цінності світлого майбутнього, сучасна людина використовує образи, створені за допомогою мас-медіа. ЗМІ зруйнували комунікативні зв’язки традиційного суспільства, що спиралося на сімейні, общинні, родинні, церковні й інші види оцінки явищ і вироблення самостійної колективної думки.

У розвитому індустріальному суспільстві переважна більшість індивідів звикла одержувати готовий продукт – політичну і духовну соціальну інформацію від електронних ЗМІ, в основному, телебачення. ЗМІ і зв’язані з ними інститути соціалізації впливають на свідомість і поводження людей не тільки через інформацію про навколишній світ, але і за допомогою зміни самої людини: її менталітету, ціннісних ориентаций, потреб і інтересів, вдач і моралі. Система цінностей, заснована на соціальній ієрархії – освіта, престижність роботи, успіх у бізнесі і кар’єрі, рівень доходу, гіпертрофоване споживання товарів і послуг успішно заміняє політичну ідеологію.

Культивування індивідуалізму блокує формування колективних форм свідомості і можливість масового організованого протесту. ЗМІ за допомогою різних прийомів виробляє у різних груп громадян стійкі моделі поводження й оцінки навколишньої дійсності. Там, де правляча еліта має фактичну монополію на ЗМІ й інформаційні агентства, вона ефективно впливає на формування масових настроїв, програмує політичне поводження громадян і за допомогою нав’язливої реклами створює масовий тип керованої особистості.

Політологія / Упоряд.: Березовський В.В., Бакуменко О.О.; Кашаба О.Ю. : Харків: УІПА, 2010 – 218 с.