Іспанський героїчний епос. “Пісня про Сіда”, її історична основа, тенденції, особливості іспанського епосу.

Січень 6th, 201010:13 am

1


Іспанський героїчний епос. “Пісня про Сіда”, її історична основа, тенденції, особливості іспанського епосу.

Основні тенденції твору:

1) демократична ( Сід постає в поемі як звичайний дворянин, наближений до народу.)
2) анти аристократична (негативне зображення інфантів Каталонських – жадібних боягузів)
3) доцентрова

В цій поемі сімейно-побутова лінія – дружина Сіда і Хімена.

Особливості іспанського епосу:

1) близькість до історичної дійсності
2) реалістичний характер оповіді (відсутня піднесеність, гіперболізація)
3) велика кількість побутових моментів
4) наявність сімейно-побутової тематики, жіночі образи конкретні
5) епізоди боїв подані з максимальною точністю

«Пісня про мого Сіда» — пам’ятник іспанської літератури, анонімний героїчний епос. Єдиний оригінал поеми, що зберігся, про Сіда — рукопис 1207 року, вперше виданий не раніше XVIII століття.

Головним героєм епосу виступає доблесний Сід, борець проти маврів і захисник народних інтересів. Основна мета його життя — звільнення рідної землі від арабів. Історичним прототипом Сіда послужив Кастільський воєначальник, дворянин, герой Реконкісти Родріго (Руй) Діас де Бівар (1040—1099), що прозвав за хоробрість Кампеадором («бійцем»). Переможені ж ним араби прозвали його Сідом. Всупереч історичній правді Сід зображений лицарем, що має васалів і що не належить до вищої знаті.

Образ його ідеалізується в народному дусі. Він перетворений на справжнього народного героя, який терпить образи від несправедливого короля, вступає в конфлікти з родовою знаттю.

По помилковому звинуваченню Сід був вигнаний з Кастілії королем Альфонсом VI. Але проте, знаходячись в несприятливих умовах, він збирає загін воїнів, бере ряд перемог над маврами, захоплює здобич, частина з якої відправляє в подарунок королеві, що вигнав його, чесно виконуючи свій васальний обов’язок.

Зворушений дарами і доблестю Сіда, король прощає вигнанця і навіть сватає за його дочок своїх наближених — знатних інфантів де Карріон. Але зяті Сіда виявляються підступними і боязкими, жорстокими кривдниками дочок Сіда, вступаючи за честь яких, він вимагає покарати винних.

У судовому поєдинку Сід бере перемогу над інфантами. До його дочок сватаються тепер гідні женихи — інфанти Наварри і Арагона. Звучить хвала Сіду, який не тільки захистив свою честь, але і поріднився з іспанськими королями.

«Пісня про мого Сіда» близька до історичної правди більшою мірою, чим інші пам’ятники героїчного епосу, вона дає правдиву картину Іспанії і в дні світу, і в дні війни. Її відрізняє високий патріотизм.

“Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.