Історія розвитку РR – Частина 2

16 Січня, 20124:24 pm

0


Історія розвитку РR – Частина 2

Історія розвитку РR

Першим професійним представником РR вважається американський журналіст Айві Лі, який 1903 р. підготував та надрукував своєрідний моральний кодекс РR під назвою “Декларація принципів”, де сформулював завдання майбутньої професії. Вони, на думку А. Лі, пов’язані з відкритим висвітленням діловими колами, публічними інститутами громадськості США та пресою питань, які становлять суспільну цінність та інтерес. Цікаво, що саме в цій праці визначено не тільки необхідність такої професійної діяльності, але й доведено потребу створення в компаніях і органах публічної влади радників з “паблік рилейшнз”. Їхнім завданням повинна стати зміна громадської (суспільної) свідомості, знаходження шляху до довіри людей прагненням корпорацій та владних інституцій своєю повсякденною діяльністю піклуватися про добробут людей. Довіра людей стає головним функціональним призначенням для представників нової професії.

Першим, хто скористався послугами піарівського фахівця, був Джон Рокфеллер, який запросив Айві Лі для виправлення своєї “поганої” репутації. Така репутація була пов’язана із загибеллю в шахтах Колорадо, що належали Рокфеллеру, декількох шахтарів, унаслідок чого розпочалися страйки гірників. За рекомендаціями Айві Лі Рокфеллер сам відправляється в шахти, вислуховує скарги гірників, навіть танцює з жінками шахтарів на одному зі свят. Відтак Лі в американських газетах розміщує серію статей, де показує Рокфеллера в оточенні його великої родини. Рокфеллер подається як добрий дід, турботливий батько, уважний чоловік, вірний товариш, щедрий та гостинний господар, авторитетний, розсудливий суддя в родинних сварках та негараздах, які інколи виникають. Пізніше Рокфеллер визнає, що розв’язання критичної ситуації з шахтарями Колорадо – один з найважливіших моментів у його житті.

Засновник нової професії Айві Лі очолював прес-бюро Демократичної партії США під час переможних президентських виборів Рузвельта, де переваги виборчого РR було доведено на практиці.
Як навчальну дисципліну “public relations” уперше запровадив 1923 року в Нью-Йоркському університеті професор Едвард Бернайс. Починаючи з 30-х років, у США РR викладається як самостійна функція менеджменту великих компаній, де з’являються посади віце-президентів з питань комунікації, які займаються формуванням іміджу компанії та публічної думки. У ці ж роки фахівці РR займають усе більше місця в системі владних органів.

Плідний розквіт “public relations” спостерігається після Другої світової війни, коли починають формуватися національні школи РR.

На сучасному етапі розвитку РR на Заході сформувався зрілий, насичений ринок піар-послуг. Тільки у США більше 5 тисяч фірм займаються ПР-консультуванням. Прибуток деяких з них сягає сотень мільйонів доларів щороку. Практично в усіх великих фірмах діють служби, що здійснюють функції ПР. У цій сфері зайнято більш ніж 250 тисяч рекламістів і більше 130 тисяч журналістів. Відповідних спеціалістів готують понад 200 університетів і коледжів. Сьогодні американський ПР – потужний багатомільйонний бізнес з великими перспективами розвитку.

У Західній Європі тон задають гранди ПР – Burson-Marsteer, Schandwicke Europe, EPIC, Porter Novelli Intem., GCI Europe та ін. Іде інтенсивна інтеграція ринку ПР-послуг, як вертикальна (створення агенств з дочірніми структурами, у яких холдингу належить більше 50% акцій), так і горизонтальна чи асоційована (створення сітки агенств, у яких холдинг має менше 50% акцій, або пов’язаних партнерськими договорами).

Ще на початку ХХ ст. ПР-діяльність все менше ставала якимось загальним та зрозумілим для всіх поняттям; усе більше тут виділялося напрямів, які мають свої спеціальні маркери-позначення:

• робота зі зв’язками з державними установами та громадськими організаціями отримала назву public affairs,
• управління корпоративним іміджем – corporate affairs,
• створення привабливого образу особистості – image making,
• побудова відносин зі ЗМІ – media relations,
• створення хороших відносин з персоналом, укріплення кадрів – employee communications,
• суспільна експертиза – public involvement,
• взаємовідносини з інвесторами – investor relations,
• відносини зі споживачами товарів чи послуг – consumer relations,
• проведення мобілізаційних (конкурси, чемпіонати, лотереї) і презентаційних заходів – special events,
• управління кризовими ситуаціями – crisis management,
• управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень – message management.