Які бувають міражі?

7 Червня, 20124:05 am

0


Які бувають міражі?

Які бувають міражі?

Уявіть собі таку картину.

На горизонті перед очима мандрівників у спекотній пустелі показується невеликий оазис. Пальми відбивають падаюче на них світло у всі боки. При цьому частина відображених променів потрапляє в очі спостерігача, і він бачить зображення дерев.

Промені, що йдуть від дерева прямо в очі спостерігача через верхні шари повітря, створюють звичайне, нормальне зображення пальми. Променів, віддзеркалених деревом угору, він не побачить, але може побачити промені, що йдуть до поверхні землі. Кожний такий промінь світла буде переходити з більш щільних, верхніх шарівповітря в шари нижні, менш щільні, і завдяки цьому заломлюватися, причому відхилення променів завжди відбувається у бік більш щільного шару — такий закон заломлення світла. Все більше і більше викривляючись, промінь, нарешті, відбивається від нижнього, найтеплішого і найрозрідженішого шару повітря, як від дзеркала, і потім знов йде вгору. Таким чином, ці промені світла також потрапляють в очі спостерігача.

Але око людини не бачить і не може бачити викривлених променів. Воно сприймає зображення предмета завжди так, неначебто від цього предмета йдуть прямолінійні промені. Мандрівник побачить зображення пальми, що дається заломленими променями, на прямій лінії, що йде від очей, тобто нижче дійсного положення дерев. При цьому уявне зображення дерева, яке побачить людина, буде «униз головою».

Таким чином, мандрівники, під’їжджаючи до оазису, побачать два його зображення: одне — дійсне, нормальне, інше — уявне його відбиття в «атмосферному дзеркалі» — тонкому шарі повітря, що лежить безпосередньо над нагрітим піском.

Дуже часто в такому дзеркалі відбивається разом із травою, чагарником, деревами і частина неба, яка здалека здається блискучою водною поверхнею.

Так виникає найбільш простий вигляд міражу — нижній.

Але буває й інший вигляд міражу — верхній. У цьому випадку повітряний шар, що віддзеркалює промені світла, знаходиться вгорі. Такий міраж може виникнути, коли нижні, прилеглі до землі шари повітря більш холодні і щільні, а верхні — більш теплі і розріджені. Так буває, наприклад, раннім ранком, коли за ніч нижні шари сильно охолоджуються. У цих умовах вгорі і з’являється «повітряне дзеркало».
У ньому можуть відбиватися зображення далеких предметів, які приховані від нас за горизонтом, і потрапити таким шляхом до нас в очі. Наші очі, як вже говорилося, не можуть помічати викривлення світлових променів, що йдуть від того або іншого предмета. Тому нам буде здаватися, що цей предмет знаходиться значно вище, ніж насправді, і ближче. Таким шляхом можна побачити відображення далекого корабля, що пливе десь за межами звичайної видимості, причому він буде видний нібито пливучим над хвилями, в повітрі.

Відома легенда про парусний корабель – привид «Летючий голландець». Колись багато моряків вірили, що цей корабель, на якому матросами плавають нібито мерці, існує насправді. Люди розказували, що вони самі, своїми власними очима бачили цей страшний корабель. При цьому всі такі розповіді були схожі одна на одну. «Летючий голландець» раптово з’являвся перед кораблями, абсолютно безмовний, плив прямо на них, не відповідаючи на сигнали, і потім так само раптово зникав у тумані.

Тепер, коли наука дала природне і досить просте пояснення міражам, стало ясно, що розповіді про зустрічі з таким примарним кораблем не були вигадкою. Моряки бачили на морі не що інше, як міражі, — відбитки далеких реальних парусних кораблів. А коли час парусного флоту пройшов, то, зрозуміло, зник, не став з’являтися на морях і «Летючий голландець».

При верхньому міражі спостерігають не тільки пряме зображення предметів, але і перекинуте, а також і обидва таких зображення разом. Обернені повітряні привиди з’являються навіть значно частіше, ніж прямі. Відома розповідь одного мандрівника, який в Італії на березі моря побачив у повітрі обернене зображення цілого міста. Були ясно видні будинки, вежі, вулиці. Вражений, він поспішив замалювати побачене. Потім у пошуках причин цього явища мандрівник пішов далі. Через декілька кілометрів він вийшов до міста, зображення якого в повітрі побачив раніше.

Коли в повітрі з’являється пряме й обернене зображення, це означає, що в атмосфері нерівномірно розташувалися повітряні шари різної щільності.

Буває ще один вигляд міражу — бічний. У цьому випадку «повітряне дзеркало» мовби поставлено вертикально. Такий міраж добре відомий на Женевському озері, в Швейцарії. Коли по озеру пливе пароплав або човен, поряд пливе їх привид.

В Алжирі одна з ущелин носить назву «Ущелина видінь». Тут дуже часто спостерігають бічний міраж.

Подібні повітряні привиди з’являються також у сильно нагрітих стін. Стіна тут грає ту ж роль, що і поверхня землі. Повітряний шар, який до неї прилягає, нагрітий сильніше за все і тому більш розріджений, ніж сусідній із ним шар повітря. Кордон між цими двома шарами і служить «повітряним дзеркалом». Щоб побачити бічний міраж, треба стати до нагрітої стіни ближче і дивитися вздовж неї. Ви побачите подвійне зображення предметів, що знаходяться біля стіни, пряме і відображене.

Міражі спостерігаються лише при відсутності сильного вітру. Це зрозуміле: адже вітер — це зрушення повітря, він ламає «повітряне дзеркало», і повітряні привиди з’явитися не можуть.