Євген Коновалець – військовий діяч і політик

Липень 7th, 20116:00 am

0


Євген Коновалець – військовий діяч і політик

Минуло сто десять років з дня народження полковника Євгена Коновальця – постаті, яка ще недавно зусиллями ідеологів більшовизму залишалася зловісною у свідомості загалу, в яку було вилито чимало бруду прокомуністичними писаками.
Народився Євген Коновальць 14 червня 1891 року в галицькому селі Зашків у родині народного вчителя Михайла Коновальця. З 1901 р. навчався в Академічній гімназії у Львові. В першу світову війну Коновалець був прапорщиком австро-угорської армії. В квітні 1915 р. разом зі своєю частиною довелося йому воювати на горі Міківці. Тут, в результаті шквального наступу росіян, він потрапив у російський полон.
Роки проведені у таборах для військовополонених, спочатку в Чорному яру, а потім у Царицині та Дубовці, стали етапом кристалізації військової доктрини українства. Звільнившись з полону, виступив у Києві як співорганізатор Галицько-буковинського Куреня, пізніше – Куреня Січових Стрільців, який він очолив і який відзначився в придушенні більшовицького повстання у боях проти наступу військ Муравйова, а потім після Берестейського миру (1918 р.), в українському наступі за визволення Києва. 1 березня 1918 р. Коновалець розбудував частину, перейменовану на полк Січових Стрільців, котрий згодом, після гетьманського державного перевороту, роззброїли німці. Під час гетьманату Євген Коновалець очолив формацію на боці Директорії, що брала активну участь у протигетьманському повстанні. А згодом розбудував загін у дивізію, корпус і групу Січових Стрільців.
Щоб вирвати українство з атмосфери політичної мізерії у сфери великих замислів і великих діл, на шлях підтримання і виплекування всього найкращого, що зродила революція, треба було людиною незвичайного калібру. Такою людиною був Коновалець. 1 це виявилось уже в заснуванні Української військової організації (УВО). УВО поєднувало суто військову діяльність з просвітницькою. Засади всеохоплюючої діяльності викликали найлютішу протидію окупаційних властей.
Євген Коновалець, виходячи зі своїх переконань починає роботу щодо об’єднання всіх сил в одну, яка б могла чинити не тільки збройно-революційний спротив окупантам, а й поглиблювати та поширювати ідейно-політичний світогляд серед широких верств українців. 12 липня 1927 р. утворено Союз організацій українських націоналістів, головою якого було обрано полковника Євгена Коновальця. Перший конгрес українських націоналістів, на якому замість УВО і розпорошених гуртків створено ОУН – Організація Українських Націоналістів, -відбувся у Відні 28 січня – З лютого 1929 р. Тоді ж ухвалено Політичну програму, яка давала бачення перспективи майбутньої суверенної та соборної Української держави на засадах чинного ідеалізму.
Між тим, обставини змушують Є.Коновальця переїхати до Женеви. Тут він продовжує пропагувати українську справу. Це викликало переполох серед дипломатичного корпусу держав-окупантів, зокрема Польщі та СССР. Вони починають тиск на швейцарський уряд з метою позбавити Коновальця права на перебування у країні. Є.Коновалець і ОУН стали об’єктами чітко спланованої акції. За цих обставин він змушений переїхати до Риму.
На весні 1938 р. Є.Коновалець мав намір нелегально побувати на території УССР, щоб особисто проаналізувати можливі шляхи зростання ОУН. З цією ж метою він здійснив поїздку до Роттердама. Мав зустрітися зі зв’язковим, що діяв на сході України. Така зустріч відбулася 23 травня 1938 р. в кафе “Атланта”, яка привела до трагічної загибелі Коновальця.

Оксана Камінська, Ірина Дем’ян
Науковий керівник – доц. Білецький Б.Ф.

 

Використана література
1. Бойко Ю. Євген Коновалець і Осередньо-Східні землі. -Тернопіль, 1991. – 62 с.
2. Гулик І. Євген Коновалець: За вільну Україну, за її волю!.. //За вільну Україну. – 1991. – 14 червня.
3. Кушпета О. Вибух на вулиці Колсінгель //Літературна Україна. – 1992. – 28 грудня.