Которкий опис своєрідності поезії Рудакі

Жовтень 20th, 20136:54 am

0


Которкий опис своєрідності поезії Рудакі

«Адам перських поетів». Майже вся історія літератури Ірану класичного періоду починається зі згадки імені Рудакі. Час не помилував творчого доробку Рудакі: збереглася лише невелика частина, яка дає уявлення про високий поетичний геній Рудакі. Подібно до того, як можна побачити величну скульптуру за її рештками, так і почерк великого поета можна побачити в одному двовірші:

Красуні місяцеликі, вино кипуче, рум’яне, Впаде у колодязь ангел, коли мимохідь погляне.

Переклад Василя Мисика

Про дитинство та юність Рудакі відомо мало. Майбутній поет народився в родині сільського вчителя (за іншими даними — мулли1) в гірському селі Рудак неподалік від Самарканда.

У вісім років хлопець знав напам’ять Коран, грамоту, писав вірші і мав дуже гарний голос. Його віддали вчитися гри на струнному музичному інструменті — барбаті — до відомого музиканта Бахтіяра. Слава про майстерну гру і спів Рудакі швидко розповсюдилась і досягла двору Саманідів.

Рудакі стає придворним поетом. Саманіди щедро нагороджували свого найкращого з поетів, а за це він мусив оспівувати їхню велич, військові перемоги, державні діяння, однак ніколи не смів суперечити. Виникає конфлікт між поетом і правителем, який пережили всі великі митці Сходу за часів Середньовіччя.

З біографічних даних відомо, що Рудакі був дуже близьким До візира2 Баламі, який у 937 році законфліктував із Са-манідськими правителями. Візира відсторонили від справ, а Рудакі було осліплено. Як пише поет у касиді «Скарга на старість», «життя, що було квітучим садом, перетворилось в пустелю».

Поезія, овіяна легендами. До нас дійшов фрагмент ще однієї касиди Рудакі. Цей уривок, що починається рядками «Знову вітер од Мульяну повертає», є окрасою всіх середньовічних перських поетичних антологій і супроводжується легендою. Бухарський емір Ііаср II (за часів правління якого Рудакі досягнув своєї слави) подорожував до Герату і затримався там на довгих чотири роки. Оточений розкішшю і гостинним прийомом, емір не хотів повертатись до Бухари. Ніхто не насмілювався нагадати еміру про його державні обов’язки і необхідність від’їзду. Звернулися по допомогу до Рудакі й попросили його силою поезії повернути еміра на батьківщину. Поезія здійснила диво: вже від перших бейтів касиди Наср II зіскочив із трону з наказом негайно подати йому коня, аби поспішати до Бухари.

Одна з найвідоміших касид Рудакі «Мати вина» збереглась повністю. Її написання пов’язане з бенкетом еміра Хорасану. Емір побажав послати в дарунок відсутньому на бенкеті правителю Систану кубок вина, додавши до нього десять рубінів, десять розкішних одеж, десять рабів і рабинь та десять коней в подяку за військову допомогу. Присутній при цьому Рудакі склав касиду, що оспівувала «матір вина» — виноградну лозу. Касиду доклали в дарунок до кубка з вином.

Писав Рудакі й любовні вірші — газелі, й рубаї — філософські чотиривірші, роздуми про людську долю, сенс буття, кохання.

Рудакі недаремно вважають «Адамом перських поетів», оскільки саме в його поезії сформувалися нові теми, мотиви й поетичні жанрові форми (касида, газель, рубаї), які стануть характерним для всієї перської класичної поезії X—XV століть.

Бейт традиційна в перській поезії дворядкова строфа, також властива арабській і тюркській поезії (бейтами написано касиди, газелі, поеми).

Касида — великий за обсягом урочистий вірш, написаний на уславлення правителя або якоїсь події; налічував часом до 200 бейтів.

Газель — вірш, у якому оспівуються краса коханої та почуття ліричного героя до неї; налічував 7—10 бейтів.

Рубаї — чотиривірш, часто філософського змісту, в якому, як правило, римуються перший, другий і четвертий рядки, третій не римується.

Своєрідність поезії Рудакі:

– засновник жанрів перської поезії (касида, газель, рубаі);
– увага до внутрішнього світу людини;
– оспівування жіночої краси, уславлення батьківщини;
– алегорично-символічні образи.

Джерело: Зарубіжна література – Н. О. Півнюк, О. М. Чепурко, Т. Ф. Маленька, А. О. Савенко, Н. М. Гребницька, 2008.