Ліричні жанри романтичної літератури

5 Жовтня, 20123:50 pm

0


Ліричні жанри романтичної літератури

Основний рід романтичної творчості – лірика. Навіть епічні твори (романи, новели) наскрізь ліричні, близькі по духу (часто й за формою) до ліричних творів. Оскільки романтики особливу увагу приділяють внутрішньому світу людини, почуттям, настроям. то, це гранично суб’єктивне, тобто ліричне мистецтво.

Перетворення відбуваються з “давніми” жанрами, які залишаються в новій жанровій системі романтизму, хоча втрачають у ній своє попереднє чільне місце. Прикладом може бути ода. Вона перестає бути возвеличенням окремої людини чи воєнних подвигів, а стає вираженням естетичних, моральних суспільних позицій поета, іноді набуває характеру маніфесту. Безперечним шедевром є тут “Ода до молодості” А.Міцкевича. З’являються дуже сміливі сполучення жанрів, функціонально прямо протилежних: ода -прославлення, памфлет – викриття. Поєднуючи їх та іронічно переосмислюючи форму оди, Дж. Байрон надав особливої гостроти викриттю, гіркому засудженню лордів, що схвалили кару смерті для лудитів за нищення машин.

Подібним прикладом може бути елегія, її діапазон розширюється. В творі Я.Коллара “Дочка Слави” елегії є висловом особистих страждань від розлуки з коханою, але також і співом жалю та плачем над долею слов’ян. В епоху романтизму філософи виступають поетами, а поети філософами, зайнятими глобальними проблемами життя і смерті. Звідси розвиток притчі, не стільки як самостійного жанру, скільки як жанротворчого фактору в поєднанні з баладою (наприклад, у К.Ербена), новелою, драмою, байкою, казкою, новелою, та як вставного елементу в різні твори (наприклад, байка-притча в “Дзядах” А.Міцкевича).

Від романтиків починаються труднощі жанрового окреслення твору через складні поєднання, які важко розшифрувати і через велику кількість різних вставних елементів. Це балади і пісні, серед багатьох функцій яких є і створення настрою, простору загрози, як зловісний рефрен пісні масок в першій ліро-епічній поемі в польській літературі – “Марія” А.Мальчевського, яка визнана одним з кращих творів епохи. Нерідко письменники звертаються до давніх жанрів, таких, як містерія, гімн, легенда. В творі А.Міцкевича “Конрад Валленрод” вставлені функціонально різні три пісні, балада, епічна оповідь, гімн. Мабуть, одним зі структурно найскладніших творів світового романтизму є “Дзяди” А.Міцкевича.