Література Південної Африки ХVІІ ст.

12 Жовтня, 20125:13 pm

0


Література Південної Африки ХVІІ ст.

Починаючи з XVII століття європейці починають активно проникати на європейський континент. В той час в країнах Західної Європи створюються численні монопольні компанії, що займаються єдиною справою – работоргівлею. Протягом двох століть інших економічних стосунків між Європою та Африкою не було – лише работоргівля.

Піонерами європейської колонізації були португальці, але з XVII ст. їх потіснили Англія, Голландія, Франція. Португальцям залишилось Конго. У 1652 р. на півдні Африканського континенту була створена Капська колонія. Це – перша європейське поселенська колонія в Африці.

Колонізація справила великий вплив на розвиток африканських культур. Цей вплив був діаметрально протилежним, позаяк старі культурні традиції руйнувалися, придушувалися; одночасно опосередковано стимулювався підйом національної літератури, в наслідок чого виникають якісно нові форми культурного життя.

ПЕРШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПАМ’ЯТКИ

В більшості областей південніше Сахари писемна літературна традиція існувала ще до XVII ст. Лише Західний та Центральний Судан продовжували розвиватися без прямих контактів з європейцями. В областях середнього Нігеру до XVII ст. розвивалася активна літературна діяльність. Так, в м. Томбукту були створенні дві історичні хроніки:

1) «Історія шукача відомостей пр окраїни, армії та знатних людей» – автор Махмуд Каті
2) «Історія Судану» – автор Абдарахман ас-Саді.

В них описана історія Сонгаї (велика держава доколоніальної Африки), дається фольклорний матеріал ще доісламського періоду. В той час вже існувала писемність, причому не лише арабська, а й на місцевих мовах.

Іншу картину ми спостерігаємо на узбережжі індійського океану (східна Африка). Португальські завойовники знищили всі давні рукописи на мові суахілі. Лише наприкінці XVII ст. починає відроджуватися суахілійська письмова традиція – після відходу португальців у стався помітний підйом суахілійської літератури.

В першій половині XVII ст. єзуїти здійснюють спробу закріпитись в Ефіопії. Їх нав’язлива пропаганда католицьких цінностей викликала стрімке зростання патріотичних настроїв у населення. В ефіопській літературі з’являються нові сюжети, пов’язані з боротьбою проти католицького засилля. Ці сюжети розгорталися не у світській, а в релігійній літературі. Їх художнє та істрико-культурне значення дуже велике.

Велике значення для африканської літератури має література голандських поселенців у Капській колонії. В ранній період розвитку вона ще жанрово обмежена, але згодом стала основою для розвитку літератури на мові африкаанс. Це перша єворопомовна література на континенті.