Любов у лінгвосеміотичному просторі

Листопад 27th, 20118:26 am

0


Любов у лінгвосеміотичному просторі

Любов у лінгвосеміотичному просторі

Ніколи любое не перестає (1 Коринфянам, 13:8)

У мовознавчому зрізі життєвий світ людини можна представити як сукупність семіотичних сигналів – феноменів, які є носіями певних смислів. Будь-яке членороздільне висловлювання про світ уже буде виділенням зі світу певного смислу. Смисл завжди є картиною світу, тобто певною інтерпретацією, що здійснюється мисленням і мовою. Світ у мові завжди є розчленованим, що випливає із семіотичної природи мови.

У цій статті любов буде розглядатися як об’єкт дослідження у тінгвосеміотнці – науці про мовні знаки, що утворюють особливу семіотичну систему природної мови. Фігури природного і духовного світу семантично закодовані в природних мовах і лише природні мови можуть лексикалізувати і маніфестувати абстрактні семантичні категорії (чи універсали), котрі в інших есміотиках залишаються невираженими [Греймас 1983: 532].

У лінгвосеміотиці знак традиційно розглядається як трикутник, що включає знак, концепт і денотат. Концепт (десигнат, сигніфікат та ін.) – інформація, яку знак несе про можливі денотати, про їх положення в системі реалій, про їх місце в універсумі. Фактично, знак має дві знакові функції: він позначає денотат і десигнат. Дійсність як семіотичний феномен отримує текстуальне відображення у вигляді імен денотатів, що віддзеркалюють у просторових і часових координатах її предметний, соматичний і акціональний вияв [Шевченко 2009: 263]. Мовна одиниця (знаконосій) як десигнат підлягає певній інтерпретації комунікантами, тобто вказує на зв’язок між лінгвістичними формами і людьми, які їх використовують; як об’єкт, денотат/референт вона відображає певне поняття, сигніфікат, тобто взаємозв’язки між мовними формами і понятійними єдностями реального світу [Левицкий 1998: 12].

Метою цієї статті є встановлення обсягу мовних знаків, які можуть використовуватись на позначення десигната любов в англійській мові. Для досягнення мети будемо брати до уваги наступне: 1) явище „мовного семіозису” (процес створення мовного знаку відповідно до закономірностей знакової системи певної мови, що передбачає отримання мовною формою змісту, тобто пов’язування певної структури знань у вигляді значення з формою) [Селіванова 2008: 127]; 2) властивості мовного знака, а саме: а) стійкий зв’язок позначення й позначеного (жорстка фіксація за певною формою відповідного змісту); б) цілісність та не членованість (відсутність руйнування зв’язку знака з позначеним); в) асиметричний дуалізм мовного знака (наявність в однієї форми знака двох і більше значень — полісемія, та можливість позначення одного змісту двома чи більше формами – синонімія) [Кобозева 2000: 33].

Репрезентація мовним знаком десигната любов залежить від почуття любові у конкретній ситуації (його інтенсивності, джерела виникнення, об’єкту захоплення, особистісних рис адресанта). Ознаки десигната можна покласти в основу класифікації. Пропонована у цій статті класифікація побудована за ознакою “характер любові”. В результаті дослідження були виявлені 82 одиниці (дієслова та дієслівні словосполуки англійської мови), які використовуються для вербалізації десигната. Були виділені 9 груп токсичних знаків:

1) Affection for the opposite sex: love, fall in love with, court, admire, to have affection for, to have a love for, entertain a love for, cherish a love for, hear love to, take a fancy to, set one’s affection for, least one’s eyes on, look sweet upon, take to;

2) Affection: fancy, hold dear, appreciate, he fond of, sympathize with, treasure, cling to;

3) Charming: charm, flirt, attract, attach, bewitch, seduce, enrapture, affect, excite love;

4) Caressing: care for, caress, cherish, adulate, canoodle (slang);

5) Adoration: adore, canonize, idolize, worship, think the world of be devoted to, deify, exalt, glorify, make much of, put on pedestal, have a thing about, be mad/crazy/nuts/wild/potty about (informal);

6) Gaining of somebody’s love: win the heart, gain the affection, secure the love, engage the affection, ingratiate oneself, worm oneself turn the head, get into favor;

7) Influence on somebody’s mind or heart: be fascinated with, be infatuated with, be smitten with, be captivated, be enamored by, be enchanted by, lose the heart to, gone on, be hooked on, be taken with;

8) Respect: esteem, venerate, regard, revere;

9) Interest in / Liking for: like, admire, have a passion far, lake pleasure in, have a weakness for, take an interest in, delight in, enjoy, relish, he partial to, set the heart on, gain pleasure from.

Цю сукупність мовних знаків можна охарактеризувати як результат отриманого досвіду, діяльності свідомості, національно-культурного уявлення про світ та внутрішнього рівня експресивності людини.

Акт мовного кодування за самою суттю має об’єктивуючий характер, оскільки забезпечує можливість відобразити цю сукупність у конкретних мовних знаках. А коли людське серце відкриється до Слова, свідомість відкриє нам таємницю Любові.

Бондарук О.A.

Національний університет “Львівська політехніка”

Література

1. Греймас А.Ж., Курте Ж. Семиотика. Объяснительный словарь теории языка//Семиотика. Сост., вступ, ст. и общ. ред. [О.С.Степанова. – М.: Радуга, і983. с.483-550.

2. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: Учебное пособие. М-Эдигориал УРСС. 2000. 352 с.

3. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка- монографія / А.Э. Левицкий. -К.: Киев. юс. лишвмет. ун-т, 1998, – 362 с.

4. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Напрями та проблеми: Підручник/Олена Олександрівна Селіванова. Полтава: Довкілля-К, 2008 – 712с.

5. Шевченко О.І. Дійсність як знак у сучасному англомовному дискурсі: телеологічні і лішвокогнітнвні основи семіотнчації навколишнього світу: [монографія] / Шевченко О.I.   Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2009.   348 с.