М.Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий — наші великі сучасники

Жовтень 11th, 20113:59 pm

0


М.Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий — наші великі сучасники

М. Леонтович, К. Стеценко і Я. Степовий — найобдарованіші українські музиканти початку XX століття. Ровесники, соратники і друзі в житті, вони були об’єднанні спільністю прагнень і тяжкою особистою долею. Пішли з життя передчасно, протягом майже одного року.

«Смерть поховала тут багатий скарб, але ще прекрасніші надії» — цю епітафію на могилі Ф. Шуберта, можна було б повторити для кожного з трьох видатних українських композиторів. Вони заклали хороший фундамент для розвитку української музики. Дуже часто в мережі і в новинах можна читати про досягнення музикантів сьогодення. Особисто, я шукаю новости культуры в Украине і насолоджуюся фактами про здобутки наших співвітчизників.

Життя і творчість Миколи Леонтовича — це подвиг громадянина і трудівника, який в утвердженні національної духовності і культури вбачав мету і зміст свого життя. Витонченість і досконалість форм, яскрава самобутність творчості М.Леонтовича сягають вершин європейської і світової культур. Своєю винятковою обдарованістю, постійною та наполегливою працею композитор прославив подільську землю, рідну Україну, її талановитий співучий народ. Як справді народний композитор, він поєднав українські народно-пісенні традиції з власним доробком і тим самим сформував цілий етап у розвитку української хорової музики, підніс її до світових вершин. Нікому невідомий народний вчитель з Поділля, самоук за музичною освітою, М. Леонтович сягнув вершин світового музичного мистецтва, сказав у ньому своє дзвінке вагоме слово, глибоко розкрив співучу душу свого народу («Женчичок—бренчичок», «Дударик», «Щедрик», «Козака несуть», «Пряля», «Гаю, гаю, зелен розмаю», «Льодолом» та інші).

Творчість Кирила Стеценка — не менш яскрава сторінка в історії української музики. Кращі хори, романси й великі вокально—інструментальні твори композитора увійшли до золотого фонду вітчизняної культури. Нам відома дитяча опера К. Стеценка «Лисичка, Котик і Півник», солоспів «Плавай, плавай, лебедонько», обробки народних українських пісень «Заповіт», «Чуєш, брате мій» тощо. Загальновідомі його хори «Сон», «Прометей», кантата «Шевченкові». Деякі твори К. Стеценка, набувши великого поширення в музичному побуті, стали народними піснями, як, наприклад, «Вечірня пісня», «Ой чого ти, дубе».
Яків Степовий поряд із М. Леонтовичем і К. Стеценком постає як композитор виключно ліричного спрямування. У його доробку чільне місце посідають камерно—вокальні твори, фортепіанні мініатюри, майстерні обробки українських народних пісень.

Я. Степовий відомий нам такими творами, як піснями «Вишеньки—черешеньки», «Зимонько—снігуронько», «Сніжинки», «Колискова», «Зоремоя вечірняя», «Прелюд пам’яті Т.Г. Шевченка» , романсом «Степ» тощо.
Музика М. Леонтовича, К. Стеценка та Я. Степового має велику художню цінність і в наш час. Вона відповідає сучасним ідеалам краси і правди в мистецтві та житті.