Маріїнський палац

Лютий 5th, 20127:07 am

0


Маріїнський палац

Маріїнський палац

Маріїнський, або Царський палац — одна з перлин Києва. Цей прекрасний барочний ансамбль був споруджений в 1748-1755 рр. за проектом видатного архітектора Франческо Бартоломео Растреллі. Кажуть, що імператриця Єлизавета під час відвідин Києва в 1744 р. сама вибрала місце для його будівництва. Роботами зі зведення палацу і розбиття парку керував архітектор І.Ф.Мічурін. Будівельні роботи затягнулися і повністю були завершені лише до початку 1760-х років. У основі ансамблю лежить схема, традиційна для палацово – паркових комплексів XVIII ст. Центром симетричної композиції служить П – подібна за планом будівля палацу, що складається з двоповерхового центрального корпусу і двох одноповерхових бічних флігелів з широким внутрішнім двором. Довжина будівлі по головному фасаду складає 65,3 м, з боку парку — 119,1 м, ширина центрального корпусу — 20 м, висота — близько 16 м.

На відміну від холодної парадності більшості палаців того часу, Маріїнський палац полонить інтимністю і затишком. Ясно-жовті карнизи і колони коринфського ордера, білосніжні балюстради і віконні лиштви ефектно виділяються на бірюзовому фоні стін. Все це надає споруді святкового і урочистого вигляду. Особливо гарним є парковий фасад з розташованими в середній частині широкими сходами, які розстилаються двома маршами з обох боків невисокої тераси.

Головний фасад Маріїнського палацу виходить в пейзажний парк із звивистими, «нерегулярними» алеями, який був закладений в 1874 р. під керівництвом садівника К.Христіані. Тінисті, вільно посаджені дерева, розмаїття кольорів доповнюють картину затишку та інтимності. З протилежної сторони до палацу примикає Царський сад, закладений в 1740-х роках. Як повідомляє путівник кінця XIX ст., у ту пору це був «найпросторіший з садів, що знаходяться в Києві. Рослинність його не можна сказати, щоб була особливо розкішна, але місцеположення — найбагатше: частина його виходить до Дніпра, і звідси, з узвишшя, можна оглядати одну з наймальовничіших, найдивніших картин на Дніпро, Поділ». Проектували Царський сад садові майстри Д. Фок і Й. Гофмейстер.

Другий поверх палацу спочатку був дерев’яним. Під час пожежі 1819 роки він згорів. З 1834 р. до кінця 1860-х років палац орендувало Товариство штучних мінеральних вод. У головному корпусі були обладнані курзал, десять ванн і кімнати для приготування і продажу вод, у флігелях — кімнати для приїжджих.

У 1868-1870 рр. у зв’язку з приїздом до Києва імператора Олександра II та імператриці Марії (звідси назва — Маріїнський) палац був заново відбудований за проектом архітектора К. Я. Маєвського за участю інженера А. Струве. Кам’яний другий поверх замінив згорілий дерев’яний, були відновлені флігелі, огорожа і всі інтер’єри. Потрібно віддати належне Маєвському: він добре впорався з важким завданням, зумівши зберегти особливості творчого почерку знаменитого Растреллі. Рік закінчення відновних робіт — 1870-й — нині відображений в картуші на парковому фасаді.

Після реставрації в палаці налічувалося 83 кімнати, зокрема близько ЗО «розкішних покоїв» на другому поверсі, призначених для «високих» персон, що відвідували Київ. Кожен член царської сім’ї, який хоч би раз зупинявся в палаці, переробляв одну з його кімнат на свій смак. Окрім осіб царської сім’ї, в Маріїнському палаці у різний час жили представники вищої міської адміністрації.

Після 1917 р. тут розміщувався технікум, потім сільськогосподарський музей, а 19 квітня 1941 р. в залах палацу відкрився Музей Тараса Шевченка. Під час Другої світової війни палац сильно постраждав. Близько чотирьох років (1945-1949 рр.)знадобилося архітектору П. Альошину і його колегам на те, щоб відновити зруйнований ансамбль.

У 1979-1982 рр., у зв’язку з 1500-річним ювілеєм Києва, палац був повторно відреставрований. Майстри відновили багато втрачених фрагментів інтер’єру, зокрема прекрасні паркетні підлоги з цінних порід дерева. Завдяки використанню різних художніх прийомів інтер’єри кожного з парадних приміщень Маріїнського палацу мають свою неповторну зовнішність. Особлива роль належить тут кольору: убрання Білого і Банкетного залів, Зеленої і Блакитної вітальні цілком побудовано на переважанні одного колірного тону. Важливу роль в художньому оздобленні палацу відіграють витвори декоративно-прикладного мистецтва, що датуються переважно другою половиною XIX ст., полотна відомих живописців ХІХ-ХХ ст., а також меблі і люстри — старовинні і виготовлені сучасними майстрами в традиціях ХVІІІ-ХІХ ст. У деяких приміщеннях збереглися невеликі фрагменти настінного живопису, виконаного художником К. Алліауді в другій половині XIX ст.

Нині Маріїнський палац є однією з двох резиденцій Президента України в Києві. Тут влаштовуються урочисті прийоми, проводяться зустрічі офіційних делегацій.