Масово-інформаційний характер журналістської діяльності – Частина 2

Березень 31st, 20124:58 pm

0


Масово-інформаційний характер журналістської діяльності – Частина 2

Масово-інформаційний характер журналістської діяльності – Частина 1

Сучасні дослідники виділяють декілька типологічних концепцій інформації:

1.    Офіційна – державні постанови, резолюції партійних з’їздів і конференцій, доповіді політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій. Офіційна інформація надається для публікації відділам зв’язку з громадськістю, прес-центрам і прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню.
2.    Подієва – оперативні повідомлення про факти і події з внутрішнього і міжнародного життя.
3.    Ділова – виступи спеціалістів з широкого кола питань, що цікавлять аудиторію.
4.    Довідкова й рекламна.
5.    Естетична – літературні твори, репродукції живопису і художніх фото в газетах і журналах; музика, спектаклі, теле- і художні фільми на радіо і телебаченні.
6.    Публіцистична – аналітичні  матеріали різних жанрів, що створюються на основі аналізу великої кількості первинного матеріалу.
За іншою типологічною концепцією соціальна інформація поділяється на:
1.    Масово-розповсюджувану – вся публічно розповсюджувана друкована і аудіовізуальна інформація.
2.    Статистичну – офіційно документована інформація державних органів чи наукових закладів про процеси, що відбуваються в економічному, соціальному чи культурному житті суспільства.
3.    Довідково-енциклопедичну – офіційні повідомлення або систематизовані свідчення, складні за відповідною формою з використанням передбачених законом засобів про різноманітні події, явища й процеси.
4.    Інформацію про особистість – сукупність офіційних документованих анкетних свідчень про будь-яку людину.
5.    Інформацію про діяльність державних органів й організацій (правова інформація) – офіційна інформація, що складається в процесі діяльності органів влади, громадських чи партійних об’єднань, державних і приватних підприємств, закладів і організацій.

Крім того до різновидів соціальної інформації належить: професійна, художня, наукова й індивідуально-особиста  інформація.

Специфіку “масової інформації” визначають наступні атрибутивні ознаки:
–    соціальна актуальність;
–    хронологічна актуальність або оперативність;
–    документалізм;
–    повторюваність тем і не повторюваність матеріалів;
–    прагматизм, імперативність та ін.

Існує три форми існування інформації: пасивна – потенційна інформація; стихійна – циркулює каналами усної комунікації; активна – масово-інформаційні потоки (журналістика). В роботі з інформацією журналіст може одночасно виконувати дві функції: ретранслювати (передавати) інформацію і одночасно бути творцем інформації.

Поняття “факт” не співпадає з поняттям “інформації”. Факт (від. лат. “зроблене”) – означає дійсну подію, що відбулася реально; під словом “факт” прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксований реальний факт; форму людського знання, якій властива достовірність. Відображений факт – це те, що відбулося в дійсності й адекватно відбито людською свідомістю. У нашому випадку – свідомістю журналіста. Обов’язкова умова журналістської діяльності оперування реальними фактами, а не спотвореними. Журналіст зобов’язаний всебічно перевіряти факт і повністю за нього відповідати. Цікавий чи резонансний факт (подію) часто називають “інформаційним приводом” – підставою для розголошення інформації. Інформаційні приводи можуть мати як календарний характер, так і можуть бути пов’язані з якимись новинами, тенденціями, змінами в житті.

У процесі відбору інформації журналіст, цілком природно, стикається з такими критеріями як новизна й актуальність. Зокрема, під новиною в журналістиці розуміють певну сукупність відібраних, упорядкованих і втілених у відповідну форму відомостей, які стосуються чогось одиничного (події, явища, процесу) і раніше не були відомі реципієнтам.

Словники подають різні тлумачення цього терміну “новина”, однак спільною тезою є наступна характеристика цього терміну “нова, “свіжа”, цікава  інформація (повідомлення)”.
Загальне тлумачення “новини” у журналістиці можна сформулювати так – нове знання про нас чи оточуюче середовище, яке щойно стало відомим і впливає на людей.

Класичні елементи новини:

–    своєчасність випадку (явища, події, факту), відчуття важливості його оперативної подачі;
–    близькість ситуації читачам (глядачам, слухачам) конкретного ЗМІ, відповідність специфічним інтересам аудиторії (віковим, професійним);
–    значимість події для широкої аудиторії (без врахування специфічних інтересів);
–    ефект “емоційного вибуху” при незвичайному випадку;
–    конфліктність випадку або його особлива яскравість;
–    зв’язок випадку з відомим іменем (впливовою людиною);
–    “людський інтерес”: будь-які обставини події, до яких кожен особисто не байдужий (“ життя”, “смерть”, “кохання”, “діти” ін.)

Новинну інформацію поділяють умовно на три категорії: “календарну”, “пряму” (“гарячу”) та “організовану”. “Календарна” інформація – це новини, які пов’язані із річницями тих чи інших подій, національними та історичними святами, або з тими подіями, що обов’язково повинні відбутися. “Гарячі” новини  − це подієва інформація, гострі соціальні проблеми, сенсації, катастрофи. “Організована” новина – штучна сенсація. Сутність її в тому, щоб відповідно дозованою інформацією, спеціально підібраною, привернути увагу читачів.