Методи та етапи науково-педагогічного дослідження

Жовтень 28th, 20125:08 am

0


Методи та етапи науково-педагогічного дослідження

Науково-педагогічне дослідження — процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності навчання, виховання і освіти, їх структуру і механізми, принципи, зміст і технології. Педагогічні дослідження за змістом поділяються на теоретичні та дослідно-експериментальні; за спрямованістю — на фундаментальні, прикладні та розробки.

Фундаментальні дослідження передбачають як результат узагальнюючі концепції, які підводять підсумок теоретичних і практичних досягнень педагогіки або пропонують моделі розвитку педагогічних систем на прогностичній основі. Такими, наприклад, є дослідження методів навчання Ю.К.Бабанським і А.М.Алексюком.

– Прикладні дослідження спрямовані на поглиблене вивчення окремих сторін педагогічного процесу, розкриття закономірностей різнобічної педагогічної практики. Прикладами таких досліджень є: шляхи вдосконалення самостійної роботи студентів, контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів, виховна робота куратора академічної групи студентів вищого закладу освіти.

Розробки обґрунтовують конкретні науково-практичні рекомендації, що враховують уже відомі теоретичні положення. Наприклад, навчально-методичні посібники: “Організація педагогічної та науково-асистентської практики магістрантів Київського національного лінгвістичного університету”.

Науково-педагогічні дослідження повинні спиратися на такі принципи:

– об’єктивності і обумовленості педагогічних явищ (вони існують і розвиваються завдяки внутрішнім об’єктивним законам, суперечностям, причинно-наслідковим зв’язкам);

– цілісного підходу у вивченні педагогічних явищ і процесів; – вивчення явища в його розвитку; – вивчення конкретного явища в його зв’язках і взаємодії з іншими явищами;

– застосування комплексу взаємодоповнюючих методів для вирішення будь-якої наукової проблеми; – адекватності методів дослідження суті предмета, який вивчається;

– розгляду процесу розвитку як саморуху і саморозвитку, обумовленого притаманними йому внутрішніми суперечностями, що виступають як рушійна сила і джерело розвитку;

– моральності, відмови від проведення експерименту, якщо він суперечить моральним нормам, здатний зашкодити особистості, навчально-виховному процесу. У процесі науково-педагогічних досліджень використовують різноманітні методи.

Методи педагогічного дослідження — це способи отримання наукової інформації з метою встановлення закономірних зв’язків, відносин, залежностей і побудови наукових теорій виховання, навчання, освіти.

Методи педагогічних досліджень
Теоретичні Власне педагогічні Соціально-психологічні Математичні
■ аналіз ■ педагогічне анкетування ■ ранжування
■ синтез спостереження ■ інтерв’ю ■ шкалування
■ порівняння ■ педагогічний ■ рейтинг ■ кореляція
■ індукція експеримент ■ соціометрія ■ регресія
■ дедукція ■ педагогічний ■ тестування
■ абстрагування консиліум ■ тренінг
■ конкретизація ■ педагогічна
■ узагальнення експедиція
■ моделювання

Теоретичні методи дають змогу уточнити; розширити і система­тизувати наукові факти, пояснити, передбачити явища, підвищити надійність отриманих ре­зультатів, перейти від конкретного до абстрактного знання, встановити взаємо­зв’язок між різними поняттями і гіпотезами, виокре­мити серед них найбільш суттєві і другорядні.

Аналіз – мислєннєве розкладання досліджуваного цілого на складові, виокремлення ознак і якостей явища.

Синтез – мисленнєві поєднання ознак, якостей явища у смислове (абстрактне) ціле.

Порівняння – встановлення подібності і відмінності між явищами, що розглядаються.

Індукція і дедукція – логічні методи узагальнення даних, отриманих емпіричним шляхом. Індуктивний метод передбачає рух думки від конкретних суджень до загального висновку, дедуктивний – від загального судження до конкретного висновку.

Абстрагування – мислєннєве відокремлення, відторгнення якої-небудь ознаки або якості предмета від інших його ознак, якостей, зв’язків.

Конкретизація – мисленнєва реконструкція, відтворення предмета на основі виокремлених раніше абстракцій (за логічною природою протилежна абстрагуванню).

Узагальнення – виокремлення в процесах і явищах загальних рис, тобто узагальнення досліджуваного; узагальнення тим переконливіше, чим більша кількість суттєвих ознак явищ підлягає порівнянню, зіставленню.

Моделювання – дослідження процесів і явищ за допомогою їх реальних або ідеальних моделей. Теоретичні методи педагогічних досліджень, що розглядають предмет на рівні його сутності, глибоко пов’язані з емпіричними, які вивчають той самий предмет на рівні явища.   Дамо характеристики окремих емпіричних методів педагогічних досліджень.

Види спостережень за часовою організацією неперервне дискретне (в певні проміжки часу)
за обсягом широке (суцільне) фіксує усі особливості поведінки особи або групи в цілому вузькоспеціальне (вибіркове) спрямоване на вияв окремих сторін явища або окремих об’єктів
за способом отримання даних безпосереднє (пряме) – спостерігач реєструє безпосередньо побачені факти непряме (опосередковане) – спостерігається не сам предмет або процес, а його результат
за способом зв’язку спостерігача і досліджуваного включене передбачає, що спостерігач сам є членом групи, поведінку якої вивчає невключене передбачає сприйняття явища збоку самоспостереження
за умовами проведення польове(у природнихумовах) лабораторне (із застосуванням спеціального обладнання)
за плановістю неформалізоване (вільне) не має наперед встановленої програми і процедури проведення формалізоване ведеться за продуманою програмою і строго її дотримується незалежно від того, що відбувається під час спостереження
за частотою застосування постійне повторне одноразове багаторазове
за роллю спостерігача у спостереженні пряме – спостерігач сам проводить спостереження непряме – через опис подій, явищ іншими людьми, які безпосередньо їх спостерігали

Анкетування — метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених іпитувальних листків (анкет).

Тестування — цілеспрямоване, однакове для усіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах, які строго контролюються, що дозволяє об’єктивно вимірювати характеристики педагогічного процесу, що вивчаються.

Тест (від англ. testвипробування, дослідження) — стандартизована процедура виміру. Як правило, складається з відносно коротких випробувань, ними можуть бути різноманітні задачі, завдання, запитання, ситуації.

Вивчення продуктів діяльності, в тому числі документів — один із методів педагогічного дослідження, за якого використовують систему прийомів, спрямованих на збір, систематизацію та аналіз продуктів діяльності людини. Документом називають предмет, спеціально створений людиною і призначений для передачі і зберігання інформації.   До методів педагогічного дослідження належить також вивчення і узагальнення педагогічного досвіду. Цей метод має на меті аналіз стану педагогічної практики.

Шкалування — метод педагогічного дослідження, який дозволяє перетворити якісні фактори у кількісні ряди.

За допомогою шкалування можна, наприклад, якості особистості представити у вигляді шкали (односторонньої або двосторонньої). Наприклад, ставлення студента до технічної творчості можна оцінити за п’ятибальною односторонньою шкалою: 1 — негативне, 2 — байдуже, 3 — зацікавлене, 4 —активне, 5 — дуже активне. Ставлення до конкретної фізичної праці можна оцінити за триступінчатою двосторонньою шкалою: +1 – задоволений роботою 0 — байдужий -1 — незадоволений роботою.

Різновидом шкалування є метод парного зіставлення. Шкалування, за яким оцінюються якості особистості за допомогою компетентних експертів (суддів), називається рейтингом. До методів наукового педагогічного дослідження належить також метод узагальнення незалежних характеристик, який передбачає вияв і аналіз думок, отриманих від різних людей. Цей метод підвищує об’єктивність висновків. Наприклад, вивчаючи особистість, дослідник дізнається про неї від педагогів, батьків, ровесників тощо.

Метод педагогічного консиліуму передбачає колективне обговорення і оцінювання результатів вивчення виховання, вияв причин можливих відхилень у формуванні тих чи інших рис особистості, колективне напрацювання способів подолання виявлених недоліків.

Педагогічний експеримент — навмисне внесення змін у педагогічний процес, глибокий якісний аналіз і кількісний вимір результатів зміни процесу.   Варто зазначити, що наведений перелік не вичерпує багатства методів педагогічного дослідження. Кожен з методів виконує свою специфічну роль і допомагає вивченню тільки окремих сторін (проблем) педагогічного процесу. Для всебічного вивчення застосовуються методи дослідження у сукупності.