Методика організації та проведення дидактичних ігор

Вересень 20th, 20115:43 am

0


Методика організації та проведення дидактичних ігор

Методика організації та проведення дидактичних ігор

Результативність дидактичних ігор залежить від методики їх організації та проведення. Позитивних результатів у навчанні та вихованні дітей з використанням ігрових методів можна досягти при умові спрямованості кожної гри на виконання програмних завдань конкретних предметів – ознайомлення з навколишнім світом, навчання грамоті, математиці.

Б.П. Нікітін умовно ділить дидактичну гру на три етапи [1, с.124]. Кожному етапу гри відповідають і визначені педагогічні завдання. На першому етапі педагог зацікавлює дітей грою, створює радісне чекання нової гри, викликає бажання гратись. На другому етапі вчитель виступає не тільки як спостерігач, але й як рівноправний партнер, що вміє вчасно прийти на допомогу, справедливо оцінити поведінку дітей у грі. На третьому етапі роль педагога полягає в оцінці дитячої творчості при розв’язанні ігрових задач.

Організація дидактичних ігор здійснюється педагогом, на думку Є.І. Удальцової, в трьох основних напрямках: підготовка до проведення дидактичної гри, її проведення та аналіз [2, с. 47].
Керуючи грою, вчитель використовує різноманітні засоби впливу на дітей і сам виконує відповідні ролі. Деколи він стає прямим учасником гри, а іноді через ролі, ігрові дії, ігрове правило непомітно для дітей, спрямовує гру, підтримує ініціативу дітей, радіє їхнім перемогам.

Саме завдяки правилам дидактичні ігри відкривають великі можливості для виховання в дітей уміння жити і діяти в колективі, уміння підпорядковувати свою поведінку нормам. Необхідність дотримуватись правил в умовах колективної гри спонукає кожну дитину співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяє виникненню спільних інтересів, а тому є важливою умовою формування суспільних рис у поведінці дітей.

Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає темі та меті уроку. Проте, як показали дослідження вчених-психологів і педагогів, гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення молодших школярів до навчального процесу, якщо використовується епізодично.

Оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків такі:

– весь урок будується як сюжетно-рольова гра;
– під час уроку, як його структурний елемент;
– під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичайного способу постановки завдання, елементів змагання тощо) [3,с.247].

Проте існують деякі обмеження для проведення дидактичних ігор:

– не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему;
– не доцільно впроваджувати ігри на підсумкових уроках та іспитах, якщо вони не використовувались у процесі навчання;
– не варто застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту [1, с.47].

Якщо після гри знання, уміння і навички учнів не зростають, це означає, що гра не є ефективною і результати її впровадження негативні, тоді треба шукати причини негативних наслідків. їх може бути дві:

1) якість самої гри низька і не відповідає вимогам.
2) методика проведення гри неправильна.

Гра має велике освітнє значення, вона тісно пов’язана з усіма сторонами виховної і навчальної роботи в школі. У творчих іграх відбувається важливий і складний процес засвоєння знань, який мобілізує розумові здібності дитини, її увагу, пам’ять, уяву. Гра сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості.

Піц Ірина
Науковий керівник – проф. Пенішкевич Д.І.

Використана література:
1. Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри.-К., 1995.-130с.
2.Удальцова Е.И. Дидактические игры.- М., 1996.-76с. З.Савченко ОЯ. Дидактика початкової школи.-К., 1997.-516с.