Методика організації виховної роботи з батьками

Травень 12th, 201111:38 am

0


Методика організації виховної роботи з батьками

Методика організації виховної роботи з батьками

1) Сутність виховної роботи з батьками.

2) Напрями виховної роботи з батьками.

3) Форми виховної роботи з батьками.

1. Сім’я – первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки для людини. Сім’я не є ізольованим мікро-середовищем. Різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важлива роль належить закладам освіти та педагогам, які володіють необхідними психологічно-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою у виховному трикутнику «дитина-батьки-вчителі».

Встановлення і підтримання педагогічної спів дії будується на засадах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою є ставлення до дитини як найвищої цінності. Діяльність вчителя спрямовується на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на передачу всім дорослим , членам родини психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової інформації, формування у батьків відповідних практичних умінь і навичок.

Організація роботи з батьками здійснюється за такими основними напрямами :

1) вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

2) включення батьків у навчально-виховний процес як рівноправних учасників. Інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості, створення сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

3) формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам у їх психолого-педагогічній самоосвіті;

4) корекція виховної діяльності родин / сімей з різним віком сімейного неблагополуччя.

Основне діяльність щодо забезпечення зв’язку школи та сім’ї здійснює класний керівник.

2. Робота класного керівника починається із вивчення сім’ї з точки зору виконання нею своєї виховної функції. Формами вивчення виховного потенціалу сім’ї виступають :

I.  Вивчення сім’ї.

1. Відвідування сім’ї учня

2. Листування з батьками

3. Запрошення батьків до школи.

Відвідування сім’ї учня здійснюється за попередньою згодою батьків. Ознайомлення з побутовими умовами життя учня сприяє уявленню педагога про характер, інтереси та нахили дитини, її ставлення до батьків, старих і молодих членів сім’ї..

Вчитель повинен звернути увагу на те, як батьки стежать за дотриманням режиму дня дитини, виконання неї трудових обов’язків у сім’ї, наявність робочого місця для приготування уроків, домашньої бібліотеки з навчальною та художньої літературою.

Листування з батьками використовується вчителем для встановлення тісного контакту з батьками дитини. Зміст листів може бути присвячений різним темам : подяки, привітання, запитання і відповіді тощо.

Запрошення батьків до школи доцільно здійснювати ретельно підготувавши інформацію про навчання дитини та особливості її поведінки. Як правило, класний керівник створює в довідній формі педагогічний паспорт в сім’ї учня, в яких занотовує найбільш характерні для кожної сім’ї відомості.

II. Об’єднання батьків у згуртований колектив.

Провідною формою роботи з батьками є батьківські збори. Б.З. – громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу та освітнього закладу. Основна частина Б.З. спрямована на формування педагогічної культури батьків і має бути виражена у будь-яків формі : лекція, бесіда, диспути, дискусія, педагогічне читання тощо. Періодичність проведення Б.З. : 4-5 разів на рік. На зборах за пропозицією батьків та класного керівника формується батьк. колектив класу (до 5 осіб). Це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’зків сім’ї. освітнього закладу та громадськості, залучення всіх учасників до активної ж/д класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків.

Вищим колегіальним органом батьківського і громадського самоврядування в школі є загальні збори учасників виховного процесу, які скликаються не менше 1 разу на рік. На цих зборах створюється рада загально освітнього навчального закладу, куди входять представники від педагогічного колективу, учні основної та старшої школи, батьки та представники громадськості.

III. Організація педагогічного всеобучу батьків з метою формування їх педагогічної культури.

Важливе завдання вчителя – допомогти батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміються не тільки створення гармонійним взаємин між батьками та дітьми, але й їхніх передумов, формування певного способу життя, доброзичливих взаємозв’язків осіб – членів родини.

Формами педагогічного всеобучу є :

–          Колективні : лекції, конференції, диспути та дискусії з обміну досвідом родинного виховання, по обговоренні педагогічної літератури, періодичної преси з питань сімейного виховання, круглі столи, вечори запитань і відповідей, дні відкритих дверей, кінолекторії та інформаційні стенди.

–          Індивідуальні та групові форми : консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, індивідуальні дні, зустрічі з батьками та педагогічні доручення батькам.

–          Диференційовані : вечори сімейних традицій, декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів та колекцій, випуск тематичних газет, конкурси та відкриті уроки.

IV. Корекція виховної діяльності сімей з різним типом сімейного благополуччя повинна починатись з глибокого та змістовного вивчення вчителем учнів, умов життя, побуту. Взаємин між дорослими та дітьми, особистості кожного з батьків, рівня їх загальної та педагогічної культури.

Важливо, щоб вчитель не тільки виявив основну причину неблагополуччя, а й його витоки, закладені в особистості батьків, визначив найбільш істотні помилки у сімейному вихованні та шляхи їх усунення, окреслення можливих застосувань індивідуального підходу до членів таких родин.

Класний керівник звертає увагу на такі типи сімей :

1) неповні сім’ї;

2) дискантні сім’ї;

3) сім’ї, що утворені внаслідок повторних шлюбів : діти виховуються нерідним батьком або матір’ю;

4) сім’ї, в яких виховні функції здійснюють виховальники чи опікуни;

5) сім’ї, які перебувають за межею бідності.

Завдання вчителя – встановлення контакту з дитиною, аналіз стосунків, які складаються у сім’ї, залучення шкільного педагога та соціального педагога за необхідності. Як правило, класний керівник стикається з труднощами виховання учнів і з дисфункційних сімей (в яких батьки зловживають алкоголем або/та наркотиками, знаходяться в місцях позбавлення волі, спонукають дітей до асоціальної поведінки). Якщо змінити вплив такої сім’ї неможливо, класний керівник має право клопотати про ізоляцію дитини та позбавлення батьківських прав, залучення правоохоронних органів та громадськості.