Методика складання тестових завдань з аудіювання

Березень 1st, 20128:34 am

0


Методика складання тестових завдань з аудіювання

Нижче наведено частину дослідження “Контроль рівня сформованості у студентів другого курсу вмінь удіювання“. За цим посиланням ви зможете знайти детальний опис роботи і список джерел.

Методика складання тестових завдань з аудіювання

Як відомо, людське сприйняття і мислення мають структуру вірогідності, а тому за допомогою теорії вірогідності вдається більш повно передбачати, як протікатиме процес засвоєння навчального матеріалу, наперед визначати необхідні виправні дії на хід цього процесу.

За останній час контроль засвоєння навчального матеріалу за допомогою тестів все більше привертає до себе увагу педагогів, зокрема викладачів іноземних мов (проте при цьому немає одноманітності в розумінні як змісту, так і цілей тестів). Тому необхідно спочатку визначити, що розуміється під тестом [5, c. 4].

Тест розглядається як форма контрольно-тренувального завдання, призначеного для визначення (діагностики) рівня навченості і що характеризується наступними рисами: простотою процедури виконання, стандартністю структури, дрібним дозуванням навчального матеріалу, легкістю здійснення зворотного зв’язку, можливістю безпосередньої фіксації результатів, кваліметричними якостями, тобто зручністю кількісного виразу якості виконання завдання.

Перераховані характерні риси тестів роблять їх особливо придатними для проведення як поточного, так і підсумкового контролю, значною мірою усуваючи суб’єктивізм в оцінках і різко знижуючи час, що витрачається викладачем на перевірку виконання завдань. Для визначення рівня навченості існують різні види тестів, залежно від характеру навчального матеріалу (аспекту мови) [25, c. 69].

Дослідники тестової методики стосовно читання іншомовних текстів довели, що тести є не тільки ефективним інструментом контролю, але і адаптації.

Специфіка тестів для контролю читання полягає в наступному:

перш за все, тести допомагають зосередитися на витяганні інформації з потрібною повнотою і глибиною;

стимулюючи інтелектуальну активність студентів, тест вимагає мінімального застосування продуктивних форм;

тест – хороший інструмент адаптації, оскільки матеріал тесту служить підкріпленням;

полегшуючи і прискорюючи розуміння, тест дає можливість пред’явити великі вимоги до об’єму читання [3, c. 11].

Тому, для контролю розуміння в процесі читання студентами другого курсу ми використовуємо як найадекватніші виборчі тести множинного вибору в наступних різновидах: вибір правильної відповіді на запитання, завершення початого вислову на основі запропонованих тез, розташування по порядку, угрупування фактів, перехресний вибір, встановлення відповідностей, знаходження та викреслення спеціально вставлених зайвих слів, заповнення пропусків спеціально пропущеними словами.

Важливо, що функціональний стиль і пов’язаний з ним вид читання позначаються на кількості тестових завдань; для вивчаючого читання їх потрібно більше, ніж для переглядового і ознайомлювального. Є і якісна відмінність в тестах. Вона криється в змісті пропонованих альтернатив, характер яких повинен видозмінюватися залежно від функціонального стилю і пов’язаного з ним видами читання [8, c. 33].

Тести для контролю розуміння фрагментів художніх творів, що є предметом для вивчаючого читання, повинні містити альтернативи, що стосуються фактичного змісту, стилю творів, ідейного задуму. При тестуванні науково-популярних текстів, пов’язаних з ознайомлювальним видом читання, слід користуватися альтернативними, спрямованими на виявлення фактичного змісту і основної ідеї.

Отже, в процесі контролю розуміння читання студентами другого курсу ВНЗ ми використовуємо різні види тестів:

тести на вибір правильної відповіді з двох запропонованих варіантів;

тести на вибір правильної відповіді з декількох запропонованих варіантів;

тести на угрупування фактів [24, c. 32].

Найпопулярніший різновид – це тести на вибір правильної відповіді з декількох варіантів. Поєднання правильної форми і неправильних альтернативних покликаний «провокувати» роздуму читаючого, стимулюючи для цього необхідні розумові операції.

Ефективні тести на визначення дійових осіб, що зустрічаються в тексті, по їх діях і вчинках, а контроль розуміння тексту, що містить пряму мову, краще всього проводити шляхом визначення дійових осіб по їх висловах. Ці тести допомагають студентам глибше зрозуміти текст, його деталі.

Головною вимогою методики складання тесту є придатність (дотримання принципів адекватності тесту характеру тестованої мовленнєвої діяльності). При складанні тесту потрібно обов’язково враховувати загальний характер тексту (найчастіше використовуються оповідні тексти, багаті фактичним матеріалом, деталями, істотними для розуміння тексту), прагнути до того, щоб завдання тесту висловлювалися ясно, просто, забезпечували тільки однозначні відповіді на них. Крім того, завдання повинні бути посильними для студентів.

І. А. Рапопорт справедливо підкреслює що [19, c. 18]:

об’єм тестової основи повинен бути таким, щоб студенти змогли утримати в пам’яті прочитане;

текст повинен бути закінченим за змістом уривком;

питання повинні містити вивчений лексико-граматичний матеріал;

кожне тестове завдання повинне бути автономне.

Тест стимулює інтелектуальну активність студентів: щоб вибрати правильну альтернативу, вони повинні: прочитати текст із загальним обхватом змісту, осмислити альтернативи, співвіднести кожну з них із змістом тексту, прийняти потрібну альтернативу.

Для визначення досягнення відповідності програмним вимогам з іноземної мови передбачені перевірочні роботи з чотирьох комунікативних умінь: читання, говоріння, аудіювання і письмо за стандартизованими тестами для вимірювання базового рівня навченості іноземним мовам.

Стандартизовані тести для студентів другого курсу ВНЗ повинні володіти такими характеристиками:

повинні грунтуватися на фіксованому (стандартному) змісті, який в свою чергу може, або точніше повинен бути заснований на теорії мовної компетенції;

наявність стандартних процедур проведення тестування і оцінки результатів, які повинні виконуватися при кожному адмініструванні (проведенні тесту);

стандартизовані тести ретельно перевірені в ході емпіричного дослідження і їх статистичні характеристики надійно визначені, а особливо чітко повинні бути встановлені їх вимірювальні якості [15, c. 5].

Форми перевірки комунікативних умінь в різних видах мовленнєвої діяльності обумовлені характером діяльності. При перевірці рецептивних комунікативних умінь (читання і аудіювання) ми віддаємо перевагу тестам.

Перевірочні завдання (тести і тестові завдання), які використовуються в процесі державного централізованого контролю, повинні бути за формою аналогічними до тих, які застосовуються в процесі навчання. Рівень, зазначений у програмних вимогах, можна вважати досягнутим при правильному виконанні студентом не менше шістдесяти відсотків тестів і тестових завдань [5, c. 15].