Міфи Японії

Жовтень 13th, 20122:12 pm

0


Міфи Японії

Японія завжди була дещо ізольована від Азії, оскільки вона розташована на групі островів. Пращури сучасних японців прибули на Японські острови, очевидно, з Азії. На час їхньої появи ці острови вже були заселеними.

Японці на початку своєї історії не були об’єднані в одну державу. Їхні родоплемінні групи жили окремо одна від одної, й кожна мала свого вождя, цим вождем зазвичай була жінка. Це дуже дивувало сусідів – китайців, корейців. Давні зв’язки з азіатськими народами позначилися й на японській міфології, схожій на мозаїку з елементів двох пануючих в Японії релігій – синтоїзму та буддизму. Ця країна на деякий час відкривала двері новим ідеям, що приходили з-за кордону, в особливості з Китаю та Кореї. Потім двері зачинялись і нові ідеї трансформувались на японські.

Основним джерелом японської міфології вважається книга “Кодзікі”(Записи про справи давнини). Її склав в 712 році н.е. Оно Ясумаро на прохання імператриці Геммей. Інші джерела міфів: “Ніхонги” (Літопис Японії), 720рік, “Когосюі” (Зібрання давніх слів), 807рік та антологія поезії “Мануосю”, 760 рік.

Міфи про створення світу. На початку існування земля мала форму медузи. З часом виникла пара богів: чоловік Ідзанакі та його сестра-дружина Ідзанамі. Вищі небесні боги доручили цим богам створити землю. Ідзанакі та Ідзанамі, стоячи на плаваючому небесному мосту, перемішували води списом, прикрашеним дорогоцінним камінням, перетворюючи рідкий бруд на земну твердь. Коли вони піднімали спис, з нього падали краплі. З крапель з’явився острів Оногоро.

Ідзанакі та Ідзанамі дали життя нащадкам. Так з’явились острови, які утворили Японський архіпелаг, богів дерев, гір, вітру. Останнім народився Кагуцуті, бог вогню. Він обпік мати, Ідзанамі пішла в підземне царство. Ідзанакі вирішив повернути дружину, але побачив не прекрасну жінку, а жахливий труп і втік.

Вражений побаченим Ідзанакі вирішив помитися. Коли він зняв одяг, з нього з’явилась безліч богів-духів. З’являлись вони і підчас омовіння. Останніми були: Аматерасу – богиня Сонця (виникла з води, яка омила його ліве око), Цукійомі – бог ночі та Місяця (від води, що омила його праве око) та Сусаноо – бог океану, виник з крапель води, що впала з носу. Богиня сонця Аматерасу(вона – верховна богиня релігії Сінто) – одне з найвеличніших божеств Японії. Імператорська сім’я вважала богиню своїм предком. Боги Аматерасу та Сусаноо змагались між собою. Аматерасу перемогла, Сусаноо прогнали з небес, його друге життя почалось на землі, де він став героєм, який здійснив багато подвигів.

Сінтоізм – стародавня японська релігія. Вона зародилась приблизно у Vст. До н.е. Назва “Сінто” утворилась від китайських слів сін дао, що означає “шлях богів”. Первинно ця релігія була поклонінням природі. Вона не мала ні засновника, ні священних писань. Навіть зараз в ній відсутній інститут священнослужителів.

Богів в сінтоізмі називали Камі. Вони є всюди: в їжі, річках, скелях, домівках, сім’ях. Вони добрі, захищають людей, навчають їх. Люди вважають себе дітьми Камі, людське життя вважають священним.
Послідовники сінтоізмі ведуть праведний образ життя, приділяють особливу увагу інтересам суспільства. Основні аспекти в сінтоізмі: дотримання звичаїв, сім’ї, любов до природи, чистота, поклоніння Камі. Особливе значення має мир та спокій. Дуже важливим є вшанування предків.

Японські боги:

О-Кунінусі – бог лікування, син Сусаноо. В боротьбі зі злом він користується зброєю батька.

Вакахіру-Ме – молодша сестра Аматерасу, була втіленням вранішнього сонця.

Камінарі – бог гуркоту громів.

Тока-о Камі – бог дощу, що мешкав на горах.

Кура-о Ками – бог дощу, що жив на рівнинах, міг посилати на землю не тільки дощ, а й сніг.

Сіна-цу-хі-ко – бог вітру, народився з подиху Ідзанакі.

Най-но Камі – бог землетрусів.

О-ямацумі – бог гір. (Нака-ямацумі – бог гірських схилів, Ха-ямацумі – бог нижніх схилів гір, Месака-ямацумі – бог крутих схилів, Сігі-ямацумі – бог підніжжів гір).

Кава-но Камі – бог річок.

Ватацумі-но куні – бог морських шляхів.

Тімата-но Камі – бог перехресть.

Кайя-ну-хіме – повелителька трав.

Ну-дзуті – богиня полів та лугів.

Куку-но-ті – бог, який жив в стовбурах дерев.

Ха-морі – бог, який жив в листі.

Укемоті-но Камі – та, що володіє їжею.

Інарі – бог рису.

Окі-цу-хіко та Окі-цу-хіме – боги вхідних дверей.

Буддизм. B VIст.н.е. корейський чи китайський правитель відправив до Японії буддійську місію. Імператор та деякі придворні прийняли нову релігію. Решта заявили, що це образить національні божества. Ворогуючі сторони почали війну. Перемогли буддисти.

В VIIIcт.н.е. буддизм став державною релігією. Японські буддисти значну увагу приділяють моралі. Японські буддисти сприймають світ таким, який він є, замість роздумів про сенс життя. Вони намагаються усвідомити абсолют через вивчення фізичного світу.

http://www.moto-bro.ru/ мотоэвакуация не дорого москва.