Теорія множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера, розкриває один з можливих способів індивідуалізації освітнього процесу. Ця теорія отримала всесвітнє визнання як одна з найбільш новаторських теорій пізнання інтелекту людини. Теорія множинного інтелекту підтверджує те, з чим педагоги мають справу щодня: люди мислять і вчаться багатьма різноманітними способами [3, c. 287].

Метою даної статті є застосування теорії множинного інтелекту та аналіз впливу її при вивченні учнями англійської мови.

Класична теорія множинного інтелекту визначає що людина має не єдиний, так званий «загальний інтелект», а низку інтелектуальних здібностей, які складають вербальний, логіко-математичний, візуальний, кінестатичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний, музичний, натуралістичний та екзистенціальний види інтелекту. Кожний із цих типів інтелекту має свою структуру, функції, мову і тому є особливим потенціалом для розвитку [1, c. 404].

Використання теорії множинного інтелекту у школі для навчання англійської мови ґрунтується на використанні різноманіття індивідуальних відмінностей і створенні безлічі шляхів для їх розвитку й навчання саме на їх основі. Якщо допустити, що теорія множинного інтелекту взагалі є точним описом людських відмінностей за здібностями, то можна припустити, що деякі (можливо, не всі) діти можуть більш легко, ніж інші, навчатись через домінуючі види своїх здібностей.

Тип інтелекту, що найчастіше використовується при груповому навчанні, – вербально-лінгвістичний. Завдання полягає в інтеграції вербально-лігвістичного інтелекту з іншими типами, тим самим відкриваючи учням шлях до навчання, заснованого на розумінні й використанні індивідуальних способів і стилю навчання. Необхідно допомогти учням зрозуміти, що вони можуть виявити або знайти свої здібності й навички різними способами, у різних видах діяльності, а потім створювати умови для навчання з опорою на їх сильні сторони [2, c. 328].

Способи застосування теорії Гарднера у класах, які розвивають особистісно зорієнтований підхід у процесі навчання дітей, може бути різним: групові або індивідуальні проекти, можна створити центри за типами інтелекту, які стануть варіативними до існуючої моделі (центр письма, читання, вимови тощо), або особливим чином спланувати вивчення програмної теми. Виникає необхідність знайти в єдиній для всіх досліджуваній темі можливість додати різних здібностей учнів, використовувати способи різної подачі одного матеріалу.

Один зі способів застосування теорії множинного інтелекту – організація роботи невеликих груп у центрах. Приміщення класу поділяється на зони й певним чином обладнується. Учні займаються в маленьких групах, виконуючи спеціальні завдання або працюючи над проектом [1. c. 504].

Проаналізувавши теорію Говарда Гарднера можна зробити висновок, що кожна людина має здібності до того чи іншого типу інтелектуальної діяльності. У різних людей ті чи інші здібності розвинуті різною мірою. Більшість людей можуть розвинути у собі будь-який тип інтелекту до відповідного рівня компетентності. Іншими словами, кожен учень володіє потенціалом до вивчення різних аспектів англійської мови за умови створення для цього відповідних умов. Проте найбільш успішним типом навчання англійської мови та і іноземних мов в цілому, є вербально – лінгвістичний.

Лілія Кравчук

Науковий керівник – асист. Лукащук М. В.

Список літератури:

1. Миролюбова А. В. Общая методика обучения иностранным языкам / А. В. Миролюбова – Москва: Просвещение, 1997. –504 с.

2. Ніколаєва С. Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / С. Ю. Ніколаєва – Київ: Ленвіт, 2002. – 328 с.

3. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г. В. Рогова – Москва: Просвещение, 1991. – 287 с.