Моральне виховання на уроках музики

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливе значення має виховання високоморальної особистості, віжродження духовності. Виховання – це, передусім, “вбирання кожною особистістю в себе духовності і культури рідного народу його національного буття” у поєднанні з загальнолюдськими культурними цінностями.

Мораль (з лат. mos, moris вдача, характер, звичка) – це форма суспільної свідомості, що являє собою сукупність принципів, вимог, норм і правил, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя.

Завдання вчителя у моральному вихованні полягає у методичному впливі на дітей з метою розвитку в них духовної, емоційно-моральної й освіченої особистості. Засобом для реалізації цього завдання є, з одного боку, організація відповідних умов на уроках і позаурочний час, а з іншого – особистий приклад учителя. У музичному вихованні треба виходити з того, що не існує обов’язкових для вісх істин. Тому важливим чинником впливу мистецтва на учнів є створення умов для самостійного відкриття ними естетичних цінностей творів, а не тільки адаптація до усталених цінностей.

У формуванні моральності дітей важливу роль відіграє музика, яка як засіб виховання надає естетичного забарвлення духовному життю людини. На думку видатного педагога В. Сухомлинського, саме музика виступає першоосновою морального виховання людини. Він писав: “Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури”. Ця ж думка є стрижнем педагогічної концепції Д. Кабалевського, який підкреслював, що головним завданням музичного виховання у школі є не стільки навчання музиці, скільки вплив через музику на духовний світ учнів.

У музичному вихованні велике значення має правильне розуміння вчителем співвідношення музичного навчання і виховання. Якщо мета музичного навчання – передача вчителем досвіду музичної діяльності, то музичне виховання – формування ціннісного естетичного особистістного ставлення як до музичного мистецтва, зокрема, так і до природи, суспільства, людини в цілому. Зрештою, кінцевим результатом музичного виховання є сформована музична культура як невід’ємна частина культурної свідомості особистості. Під музичною культурою належить розуміти індивідуальний соціально-художній досвід особистості у царині музичного мистецтва. Однак ніколи не можна забувати, що музична культура пов’язана нерозривними зв’язками з усіма іншими складниками духовної свідомості людини, а саме з морально-етичною, художньо-естетичною, науково-пізнавальною та ін. сферами. Учителю музики, який прагне виховати в учнях високоморальну особистість, потрібно завжди враховувати цей тісний зв’язок музики з іншими сферами культурної свідомості суспільства і розуміти роль музичного виховання для морального виховання взагалі. Теорія і практика музичного навчання і виховання постійно розвиваються, і вчитель не може не цікавитися досягненнями сучасної науки, передової педагогічної практики.

Безперечно, озброїти дітей певною сумою знань і умінь значно легше, ніж виховати. Але нині, коли гуманізація освіти стала провідним критерієм успішності навчально-виховного процесу, формування особистості стає головною метою музично-виховної роботи.

Ольга Царе
Науковий керівник – асист. Гаврильчик Л.М.

Використана література:
1. Кабалевський Д.Б. Еще о педагогических оценках на уроках музыки// Музыка в школе. – 1986, №4. – ст.7-13.
2. Ростовский О.Я. Педагогіка музичного сприймання. – К., 1997.-248 ст.