Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника

Жовтень 2nd, 20117:45 am

0


Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника

Мовні засоби вираження порівняння за творами В.Стефаника

Порівняння – це часто вживаний у художній літературі засіб створення образності: пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього, у якому потрібна авторові риса виступає дуже яскраво. Порівняння увиразнюють зображуване, роблять його більш наочним, виявляють ставлення письменника до нього.

Порівняння як логічна операція виражається такими мовними засобами: складносурядними реченнями, порівняльними зворотами та словосполученнями. Найпоширенішим засобом вираження порівняння у творах В.Стефаника є порівняльний зворот (далі ПЗ). ПЗ складається з головного слова та власне ПЗ. За морфологічною природою головного слова, тобто слова, до якого належить ПЗ, можна виділити наступні групи:

1) іменникові: ріка, як велика струя живого срібла; днинка, як золото; кулак, як добня;
2) дієслівні: бити, як скажені; бити, як пса; списати, як у книжці;
3) прикметникові: сині нігті, як сині очі; смутні, як від умерлого;
4) прислівникові: ліпше, як нашильником; ліпше, як мені, гірше,як темний воріг;
5) займенникові: він, як той крайній; такий, як віхоть; такий,як колєра.

Наприклад, до дієслівної групи зі значенням “стан людини” належать такі ПЗ: стати, як підстрелений; сидіти, як стовп; стати, як дурний; стати, як ліс; стати, як сновида; стати, як слуп, виглядати, як обстрижений жовнір; пускати слиною, як піском; пускати нитки слини, як павук; лишитися, як корч лугу серед поля; лишити сліди, як білі квіти; ходити чорним, як ворон.
Він зірвався, перестрашився, оглянувся довкола себе і станув, як підстрелений [1,112].

Класифікація ПЗ за опорним словом, тобто за реаліями, через які виявляється сутність порівняння, представлено такими семантичними групами слів:

1) тварини: як біленький кіт; як штирі свині; як баран недоріза-ний; яку старої конини; як пришиблена курка;
2) людина: як дитина; як злодій; як мала дитина; як мама рідна;
3) ознаки людини: як скажені; як стеклий; як підстрілений; як дурний;
4) рослини: як з отого листка; як цибулі; як надгнилі дерева в старім лісі; як білі квіти;
5) явища природи: як веселка; як день; як у болото, як у чорну хмару.

Відомо, що засобом порівняння є сполучники: як, мов, немов, ніби, наче, неначе. В.Стефаник найчастіше послуговується сполучником  як. І лишився я, як корч лугу серед поля [І, 156]. Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі [І, 73]. Заплакали, як маленькі діти [І, 32]. Сльози падали, як дощ [І, 34]. Здавалося, що ті очі важили би так, як олово [І, 62].

Мова творів В.Стефаника багата діалектизмами, зокрема, діалектизми надають порівнянням особливого колориту часу та місця дії.

Стиснеш плечима, складешси, як цізорик, та й кажеш: “Місіць вам буду задурно служити… ” [І, 129]. Бо це стій у церкві, як слуп [І, 47].

Семенку, здойми з грєдок сорочки, аби-м полатала, бо ходите чорні, як ворони [1, 130]. Боже, Боже, таку маєш гямбу нехарапутну, яку старої конини [І, 130].

Ніколетта Головач
Науковий керівник – доц. Руснак Н.О.

Використана література:
1. Стефаник В. Вибране. – Ужгород: Карпати, 1919.
2. Лесин В.М. Ще раз про мову В.Стефаника // Рад. літ-во. 1965. -№ 9.-С. 38-48.
3. Олексишина Л. Процеси формування та осмислення художніх порівнянь // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці: Рута, 1999.-Вип. 68.-С. 59-63.
4. Плющ П.П. Слово з глибини чулого серця // Мовознавство. – 1972. -№2.-С. 3-13.