Музичне виховання – діяльність творча

20 Травня, 20117:28 pm

0


Музичне виховання – діяльність творча

Музичне виховання – діяльність творча

“Творчість – це діяльність, результатом якої являється створення нових матеріальних або духовних цінностей. Будучи за своїм змістом культурно-історичним явищем, творчість має психологічний аспект: особистісний і процесуальний. Воно передбачає наявність в особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю” [2, с. 48].

 

Педагогічний аналіз специфіки навчально-творчої діяльності перш за все потребує осмислення більш широкого поняття -“творчість”. Загально прийнята точка зору на його трактування заключається в тому, що творчість як вид людської діяльності відрізняється новизною і оригінальністю. Цієї думки дотримувався психолог Л.С. Виготський, який у зв’язку з роз’ясненням своєї позиції з цього питання писав: “Творчою діяльністю ми називаємо всяку таку діяльність людини, яка створює щось нове” [1, с. 51].
До розвитку творчих здібностей особистості відносяться такі компоненти, як мотиваційні новоутворення, інтелектуальні, світоглядні, моральні та інші, які породжуються навчально-творчою діяльністю і активно формуються в процесі її здійснення.

 

Принципово значущим етапом у формуванні та становленні творчої особистості є період шкільного навчання. Ми ж розглянемо творчість в широкому контексті як категорію розвитку людини та суспільства і у вузькому – як умову для розвитку учнів засобами музики.
У філософії творчість визначають, з одного боку, як “форму людської діяльності, у процесі якої створюють якісно нові матеріальні та духовні цінності”, а з другого – як “здатність людини з матеріалу, який надає дійсність, створювати нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні потреби”.
У психології існує низка досліджень, пов’язаних із науковим визначенням креативності (творчості) як сукупності творчих сил індивіда, зумовлених розвитком мотиваційних якостей особистості, пізнавальних процесів, мислення, здібностей, знань, умінь і навичок.

 

Сучасні психолого-педагогічні дослідження розкривають різні аспекти розвитку творчих умінь школярів. Серед них особлива увага приділяється естетичному вихованню та його складовій – музичному.
Роль мистецтва в розвитку творчих можливостей учнів різних вікових груп неодноразово підкреслювали Д. Кабалевський, Д. Джола, В. Євдокимов, В. Лозова, Г. Троцко, Г. Шевченко, тощо. Проблемі естетичного виховання школярів засобами музики, формування естетичних потреб, ідеалів, смаків, музично-естетичних інтересів, розвитку творчих здібностей присвячені праці сучасних українських науковців А. Болгарського, Л. Коваль, О. Дем’янчука, І. Зязюна, О. Кузнецової, Л. Масол, В. Рагозіної, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Щоколової, Н. Лисіної та ін.
Д. Кабалевський, автор концепції музичного виховання дітей, покладеної в основу сучасної програми з музики для шкіл України, головним напрямом навчання вважає формування музичної культури школярів як частини їхньої духовної культури.

 

Запропонований ученими технологічний підхід до творчого розвитку підлітків передусім враховує різний рівень їхньої музичної підготовки і потім грунтується на можливості кожного учня сприймати музику, на основі чого включатися в різні види творчої діяльності. Для формування у школярів системи понять доцільно підібрати тематичний матеріал за програмою з музики з орієнтацією на процес творчості в різних її аспектах. Як базовий модуль запропоновано використовувати триєдине поняття “композитор-виконавець-слухач”, адже усвідомлення учнями процесів творчого характеру властиве кожному з цих видів музичної діяльності.

Василь Богданюк
Науковий керівник – асист. Бондаренко В.В.

Використана література: “*
1. Виготський Л.С. Уява і творчість в дитячому віці. Психолог, нарис. – 2 вид. – М., 1967. – 168 с.
2. Пратусевич Ю.М., Сербіненко М.В. Системний аналіз процесу мислення. – М., 1989. – 238с.