Напрямки дослідження сучасної історії науки

Серпень 19th, 20134:45 am

0


Напрямки дослідження сучасної історії науки

Розвиток науки і техніки це цілісне явище в людській культурі, а їх історія є невід’ємною частиною загальної історії людства. Історія науки і техніки не тільки розширює кругозір, але і допомагає формувати світогляд, дозволяє подолати вузькопрофільні погляди на наукові та технічні проблеми. Вона пов’язує в єдине ціле природні, технічні та гуманітарні науки. Однак цей напрямок історичної науки має суттєві відмінності від інших.

Багато років не приділялося належної уваги історії науки і техніки, проте останнім часом ситуація в багатьох країнах ситуація покращилася. Дослідження в галузі історії науки і техніки отримали організаційне оформлення. Успішно функціонує центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки.

За останнє десятиліття виникли нові колективи істориків науки і техніки, сформувалися нові центри досліджень. У наукових центрах успішно функціонує аспірантура та докторантура, діють спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій в галузі історії науки і техніки, виходять монографії, збірники наукових праць, проводяться наукові конференції.

Найважливіша складова наукових досліджень – методологія. Не зупиняючись на загальноприйнятих методах історичних досліджень, відзначимо все більш широко вживаний метод реконструкції. За аналогією з ним нами для більш глибокого історичного аналізу розрахункових досліджень запропоновано метод науково-історичної реконструкції, що полягає в повторному проведенні розрахунків сучасними засобами. Його застосування дозволяє не тільки виявити неточності або помилки в досліджуваних роботах, а й перевірити обґрунтованість і достовірність застосовувалися спрощених моделей, і точність наближених методів розрахунків. У доповіді наводяться приклади застосування методу науково-історичної реконструкції.

Дослідження в галузі історії науки і техніки базується в основному на вивченні паперових джерел, причому не тільки у вигляді друкованих праць, але і рукописів, креслень і науково-технічної документації, а також всілякі архівні документи. Найважливішим джерелом досліджень є також усні свідчення або документи, неоформлені за архівними правилами. Достовірність цих джерел у самого дослідника може не викликати сумнівів, проте наукова достовірність вимагає належного їх оформлення. У доповіді наводяться рекомендації з оформлення подібних джерел, яке не тільки знімає проблему підтвердження їх достовірності, але і робить їх доступними для інших дослідників.

Останнім часом підвищилась частота використання електронних джерел. Наукові колонки на таких сайтах як новини Львівщини на leocity.info насичені якісним науковим матеріалом, який може бути використаний на певних етапах наукового дослідження.

Проведення досліджень в галузі історії науки і техніки вимагає відповідної підготовки, причому окрім знань спільної історії потрібні знання у відповідних областях досліджуваних розділів науки і техніки, за винятком вивчення загальних закономірностей їх розвитку. Таким чином, вчений повинен мати не тільки історичну освіта, а й бути фахівцем у досліджуваній галузі науки чи техніки. Бажано, щоб він не просто вивчив даний напрямок, але і вніс який-або внесок у його розвиток. Зрозуміло, що таких фахівців не готують ні в одному вузі і заповнити цю прогалину може тільки самоосвіта. Для цього необхідна наявність наукових творчих колективів, регулярного проведення науково-методичних семінарів, видання спеціалізованих наукових збірників, тобто створення середовища, що сприяє формуванню вченого – історика науки і техніки.

Таким чином, дослідження в галузі історії науки і техніки динамічно розвивається напрямок історичної науки.

“Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.