Науково-педагогічні працівники: наукові ступені та вчені звання

Листопад 30th, 201212:10 pm

0


Науково-педагогічні працівники: наукові ступені та вчені звання

За законом науково-педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівнів акредитації профе­сійно займаються педагогічною діяльністю в поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю. Остання регулюється Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Посади науково-педагогічних працівників існу­ють також у закладах післядипломної освіти, в яких здійснюється підготовка за бакалаврським, магістерським освітньо-кваліфікаційним рівнем, у аспірантурі, докторантурі.

Перелік посад науково-педагогічного персоналу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основними з них є: асистент, викладач, старший викладач, директор бібліотеки, науковий працівник бібліотеки, доцент, професор, завід­увач кафедри, декан, проректор, ректор. На такі посади працівники обираються за конкурсом. Характер роботи науково-педагогічних працівників, як правило, вимагає наявності в них наукових ступенів і вчених звань.

Науковими ступенями є кандидат наук і доктор наук, вченими званнями -старший науковий співробітник, доцент та професор. Хоча закони про вищу освіту та про наукову і науково-технічну діяльність трактують і присудження наукового ступеня, і присвоєння вчених звань особі в однаковий спосіб – ви­знання рівня її наукової кваліфікації, насправді слід зазначити очевидні зміс­тові відмінності наукових ступенів і вчених звань. Якщо наукові ступені дійсно свідчать про суто наукову кваліфікацію, то вчені звання (принаймні доцента і професора) – про науково-педагогічну кваліфікацію. Різняться ці дві групи кваліфікацій і за процедурами надання.

Так, вчене звання доцента або професора на основі рішення вченої ради ви­щого навчального закладу присвоює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки (Міністерство освіти і науки на основі рішення його атестаційної комісії) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Натомість науковий ступінь кандидата або доктора наук присуджуються в системі Вищої атестаційної комісії після успішного захисту кандидатської чи докторської дисертації у відповідній спеціалізованій ученій раді та розгляду дисертаційної справи експертною радою, утвореними ВАК, та схвального рішення президії ВАК України. ВАК також присуджує вчене звання старшого наукового співробітника на підставі рішення вченої (науко­вої, науково-технічної, технічної) ради вищого навчального закладу (наукової установи).

У 2008 р. у 353 вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівнів акредитації се­ред науково-педагогічних працівників 12,4 тис. докторів наук (7,1% науково-педагогічного персоналу), було 12,4 тис. професорів (7,1%) та 62,3 тис. кандидатів наук (28,1%) і 44,3 тис. доцентів (21,9%). Проте майже половина викладачів у цих ВНЗ не має необхідної наукової і вченої кваліфікації, зокрема, через не-контрольоване збільшення кількості таких закладів без належного кадрового забезпечення і набору студентів а також зниження соціального статусу і пре­стижності науково-педагогічної діяльності, а відтак відтоку частини висококва­ліфікованого персоналу в інші сфери економіки.

Загалом в економіці задіяно 13,4 тис. докторів і 77,8 тис. кандидатів наук. Тобто 93% наявних в Україні докторів і 80% кандидатів наук працюють у вищій школі ІІІ і IV рівнів акредитації.