Оцінка можливостей підвищення рівня знань і умінь студентів

6 Березня, 20164:10 am

0


Оцінка можливостей підвищення рівня знань і умінь студентів

Дослідно-експериментальна робота з метою формування навчально-пізнавальної діяльності студентів передбачає постановку мети, відбір змісту, використання системи завдань, контроль і самоконтроль при формуванні навчально-пізнавальної діяльності.

На цьому етапі особливого значення надавали діалоговим методам навчання, які є однією з умов успішного формування навчально-пізнавальної діяльності. Елементи діалогових методів (моделювання ситуацій, обговорення проблемних питань, робота в групах) можна використовувати протягом усього експериментального навчання, але саме на цьому етапі з’являється можливість їх найбільш ефективного використання. Ця обставина дозволяє досліднику виявити вплив використання діалогових методів на процес формування навчально-пізнавальної діяльності.

Крім того, успішне запровадження цієї умови в процес навчання залежало не тільки від майстерності і творчості викладача, але і від психологічної, емоційної готовності учнів. В ході пробного етапу було вченими було виявлено, що створення установки на позитивне ставлення до процесу формування навчально-пізнавальної діяльності, використання системи завдань, створення атмосфери психологічного комфорту, при використанні спеціально розробленої схеми організації навчального процесу дозволяють підготувати учнів до реалізації діалогових методів навчання.

Для контролю над результатами діяльності учнів був проведений самоконтроль, що сприяло доповненню, коригування знань учнів, розвитку їх умінь аргументовано відстоювати свою точку зору, самостійно себе оцінювати.

Виконання завдань різного рівня допомогло не тільки закріпити використання на практиці отриманих знань, а й сприяло формуванню операційних умінь, розвивало рефлексію, а відповідно і навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Метою лабораторного практикуму є з’єднання в єдиному змісті діяльності учня двох її компонентів: виконавчого і теоретичного. На заняттях викладач розкриває значення пізнавальної діяльності для розуміння виконуваного завдання, аналізував спільно з учнями її зміст, структуру, спосіб організації.

Учні отримують можливість знайомитися з загальними вимогами, що пред’являються до виконання завдання, ведення протоколу і формі його захисту після закінчення роботи. Вони були орієнтовані на те, що мало виконати дану роботу, необхідно зуміти обґрунтувати отриманий результат.

Заняття проходили у формі засідання “експертної групи”. Всі учні самостійно ділилися на групи і отримували завдання. Перші кілька завдань виконувалися за готовими опорними картками.

В результаті такої організації лабораторних занять у учнів виникав інтерес до самого способу організації пізнавальної діяльності, так як він відкривав їм нові пізнавальні можливості, знімав звичайні труднощі в розумінні виконуваної роботи, вносив порядок, організацію в пізнавальну діяльність.

Інтерес виникав тому, що учні отримали можливість задовольняти потреби в підвищенні рівня знань і умінь, перед ними відкривалися перспективи кращого оволодіння майбутньою професією. Цей інтерес був фактично інтересом до способу пізнання.

Літературні джерела:

Алішер Очілов, Шаріфа Ганиева, Якубов Сабір Халмурадовіч. Формування навчально-пізнавальної діяльності учнів профколледжах. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2016 р. – 379 с.