Опис своєрідності поетичної творчості Гафіза

Жовтень 23rd, 201311:46 am

0


Опис своєрідності поетичної творчості Гафіза

«Поет троянд та соловейків шіразьких». Один з найвідоміших східних поетів — Шамседдін Мухаммад Гафіз Шіразі — народився, жив і помер в Шіразі, столиці південно-західної провінції Ірану. Псевдонім Шіразі означає назву його рідного міста. З цього міста поет ніколи не виїздив і не мандрував світом, на відміну від свого знаменитого попередника, також шіразця, класика перської літератури Сааді. Ще один псевдонім Шамседдін означає «сонце віри». Це почесне ім’я Гафіз отримав, коли вже став визнаним поетом.

Гафіз у своїх ліричних віршах — газелях — оспівав рідне місто, його природу, річку Рокнабад, сади Моссали, перських красунь та кохання. Властиві його поезії і філософські мотиви про сенс людського буття, духовну віру, релігію, людське щастя.

«Диван» (збірка поезій Гафіза) — одна з найпопулярніших книг в Ірані. Ця книга, поряд із Кораном, є в кожній іранській родині. На «Дивані» Гафіза ворожать усі перськомовні народи — іранці, таджики, афганці,— загадуючи запитання і відкриваючи певну сторінку збірки. Могила Гафіза в Шіразі стала місцем паломництва мусульман з усього світу. Іранці кажуть,

що, молячись біля могили Гафіза, можна дістати найвірогіднішу відповідь на своє запитання.

Що ж нам відомо про Гафіза? Майбутній поет народився в сім’ї купця. Після смерті батька хлопчика віддали на виховання до пекаря. Тяжке життя учня пекаря і безгрошів’я не зупиняли потягу малого Мухаммада до книги. Третину свого заробітку він віддавав учителю, поки освоїв грамоту. Вивчив напам’ять Коран. Професія гафіза — привселюдного читача Корану — давала змогу прожити. Одночасно почав писати вірші. Проте спочатку ці спроби були невдалими, і молодому поету часто дошкуляли насмішками. Одного разу він, принижений і осміяний, утік до гробниці знаменитого поета Баба Кухі. Гірко плачучи і жаліючись на свою долю, хлопець заснув. Уві сні він побачив старця, який мовив йому: «Встань і иди своїм шляхом, бо ворота пізнання відкриті тобі/» На запитання юнака, хто він, старець відповів, що він Алі — один із пророків ісламу. Коли Гафіз прокинувся, почав сам собою складатися чудовий вірш. Повернувшися до міста, Гафіз прочитав нову газель і подивував присутніх своєю майстерністю. З того часу популярність поета зростала з кожним днем.

Сила поетового слова. Одна з легенд розповідає, що коли Гафіз був уже старим, до Шіразу прийшов монгольський завойовник Тимур і наказав привести до нього поета. Тимур був розгніваний, бо Гафіз насмілився в одному зі своїх віршів «роздаровувати» шіразьким красуням Самарканд і Бухару — міста, завойовані Тимуром. Гафіз постав перед могутнім володарем в убогому вбранні. Тимур запитав: «Як ти, негіднии, насмілився роздаровувати мої міста перлини за якусь там родимку красуні?» Гафіз відповів: «Через отаке моє марнотратство. бачиш, володарю, до якої вбогості я дійшов?» Тимур розсміявся і помилував дотепного поета.

Газелями Гафіза захоплювався Гете. Один з розділів його книги «Західно-східний диван» має назву «Гафіз-наме», тобто «Книга Гафіза». Поезію Гафіза перекладали й наслідували англійські, німецькі, французькі, російські поети, зокрема Генріх Гейне, Віктор Гюго, Олександр Пушкін, Афанасій Фет. Українською мовою газелі Гафіза перекладали Агатангел Кримський та Василь Мисик. Кримський написав про Гафіза також ґрунтовне дослідження «Гафіз та його пісні».

Своєрідність поезії Гафіза:

– майстер жанру газелі;
– увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків почуттів;
– оспівування жінки, поетизація кохання;
– алегорична багатозначність образів;
– несподіваність метафори.

Джерело: Зарубіжна література – Н. О. Півнюк, О. М. Чепурко, Т. Ф. Маленька, А. О. Савенко, Н. М. Гребницька, 2008.

Теги:  ,